До дня усіх закоханих українські музиканти Віктор Винник і МЕРІ підготували нове відео на пісню «Бути з тобою». Цей трек був останнім у альбомі «Снайпери-Амури», який ще не було візуалізовано, тому команда вирішила це виправити.
Режисером, як і в попередньому кліпі «Тільки не треба», став сам Віктор Винник, а зйомками займався Дмитро Кошлань з компанії «West Art».
За задумом режисера, в кліпі йдеться про романтичну історію двох закоханих, яку в ролі письменника на вінтажній друкарській машинці пише сам Віктор. Юнак підіймається в гори, долає різні перешкоди, щоб зустріти на вершині свою кохану, яка чекає на нього. На ролі головних героїв було влаштовано кастинг. Віктор Винник зауважив: попри те, що молоді люди не є професійними акторами, зі своїми ролями впорались на відмінно.
Вишите Євангеліє від Матвія, створене рівненською майстринею Оленою Медведєвою, визнали світовим досягненням. Авторка рукотворних артбуків потрапила у книгу «Національний реєстр рекордів України 2022». У видання внесли одразу два її рекорди, один із яких – світовий. Євангеліє від Матвія визнали найбільшою у світі книгою, вишитою вручну.
Над створенням унікального фоліанта Олена Медведєва працювала упродовж двох років. Рукотворна книга налічує 60 сторінок і важить 9 кілограмів 400 грамів.
Євангеліє вишите по-особливому - майстриня використовує авторські літери, які виконує у техніці стебнівки. Цей шрифт вона запатентувала. Під час роботи жінка використовувала червоний та чорний кольори. А перша літера зроблена з візерунком – рослинним орнаментом. До речі, в першодрукаря Івана Федорова теж було схоже оформлення Біблії.
Аліція Марія Куберська (нар. 1960 р. у Свебодзіні) — польська поетеса, письменниця, журналістка, видавець, перекладачка літератури. Лауреат багатьох літературних конкурсів.
Аліція Куберська є членом Асоціації польських авторів (2-е варшавське відділення) з 2011 року, а з 2017 року – IWA Bogdani (Албанія). Вона також входить до ради директорів Літературного фонду Soflay.
Дебютувала у 2011 році книгою «Скляна реальність». У 2012 році вона видала чергову збірку віршів під назвою «Аналіз почуттів». Третя книга «Моменти» вийшов англійською мовою як у Польщі, так і в США. В 2014 році опублікувала роман «Віртуальні троянди» та книгу «На межі мрії». У 2015 році вийшли книги: «Дівчина в дзеркалі» у Великобританії, «Люби мене», «(Не) мій вірш» у США» і видала в США міжнародну антологію «По той бік екрану». У 2016 році вона видала в США книгу «Смак кохання» та антологію «Любов як повітря». Того ж року побачила світ поетична книга «Викрадачка снів».
Її вірші опубліковані в багатьох антологіях та журналах Польщі, Великобританії, Албанії, Бельгії, Чехії, Італії, Іспанії, Канади, США, Чилі, Індії, Австралії, Ізраїлю, Південної Кореї.
* * *
Опадають слова, щоб принишкло зітліти. Овва!
Мімікрують, ганьблять, хижаками впиваються в душу.
Я залежність від них убиваю ножами стома,
Ублаговую, зцілюю й знов прихилятися мушу.
Намалюю собі найвеличнішу з всіх перемог —
Над чужими словами й своїм перед ними безсиллям
І життя про любов, прийняття без торгів і тривог,
Бо інакше несила шляхи торувати, несила!
* * *
Сьогодні зранку в білої кучерявої Хмарки народилося Хмаренятко. Тато Вітер одразу полетів сповіщати весь світ.
Тільки-но Сонечко піднялося вище дерев, матуся запросила свого первістка на прогулянку.
Хмарка ніжно й міцно тримала долоньку малюка в своїй м’якій долоні.
Хмареня уважно роздивлялося світ, намагалося вирвати руку, пручалося і час від часу вигукувало: «Пусти! Хочу самостійно!».
Аж ось на широкому подвір’ї з’явилися симпатичні створіння.
– Мамо, хто це такі?
– То пані Киця і її Кошенятко.
Наприкінці осені в Парижі відбулося ціле свято мистецького фото: мистецький фоторинок Paris Photo та виставка «Great Shots 1865-2021», організована українською художницею Зоєю Скоропаденко.
Фотографія як суто технічний процес з’явилася у Парижі майже 200 років тому, і за цей час пройшла шлях від наукового відкриття до мистецького шедевра.
А у 1997 році у тому ж таки Парижі відкрився один з найбільших у світі мистецьких фоторинків Paris Photo – і відтоді шанувальники артфото збираються у столиці Франції кожної осені.
Цього року у ринку Paris Photo взяли участь 149 галерей, тут відбувалися 177 виставок. Однак фотографів з України на цьому заході можна було порахувати на пальцях.
За результатами роботи журі Всеукраїнської літературної премії для авторів-дебютантів «Перша ластівка», засновниками якої є «Кабінет молодого автора Національної спілки письменників» спільно з українським виробником рослинної доглядової косметики «Vesna», виокремився короткий список кандидатів на премію (фіналісти).
Усього на розгляд журі надійшло майже сорок книжок, і значна частина дебютантів заявили про себе впевнено і яскраво. На розгляд журі потрапили пригодницькі романи, новели, збірки оповідань, п’єси (більшість із яких уже навіть реалізовані на сцені), поезії, вірші і проза для дітей, публіцистика, містичні повісті та ін. Переважна більшість книжок прекрасно зверстані, гарно проілюстровані, якісно видані (деякі з них — відразу у відомих видавництвах), а також продаються у книгарнях.
В притворі снів
В притворі снів тупцює листопад.
Розхитує зітханням срібну Чашу*.
На варті світу прадуби стоять.
Про їхній вік й могили не розкажуть.
Лабетами тримають небосхил,
Скриплять великовізно* і старечо.
З усьої віри і з останніх сил
Чекають на Господнього Предтечу.
Ніщо їм катавасія епох.
Сильніші од стихій і зла дуби ці...
В притворі душ стоїть-тупцює Бог.
Безсмертя Чаша у Його десниці.
---
Чаша* — назва сузір'я
Великовізно* (Великий Віз - стара назва сузір'я Великої Ведмедиці)
Переродження
Гостя СловОпису – відома журналістка, поетеса Тетяна Череп-Пероганич.
Тетяно, завжди із задоволенням читаю Ваші проникливі й глибокі вірші в соцмережах. Що надихає на поезію в наш такий прозаїчний час?
Почала писати дуже рано. З дитячих літ. Перші тексти з’являлися в районній і обласних газетах. У 1996 році вийшла моя перша маленька поетична збірка «Ідуть дощі», яку редагував і до якої написав передмову, чим дуже мені допоміг, нині покійний професор, поет, критик Олександр Астаф’єв. Тоді я, мабуть, чи не вперше, відчула як важливо, коли поруч з тобою ті люди, які можуть чомусь навчити, порадити, підтримати, вселити віру у власні сили. Саме за це я вдячна і Анатолію Погрібному і Дмитру Головку. Кожен з цих письменників у свій час – були моїми вчителями, моїми натхненниками. Бо натхнення я теж отримую і від спілкування з хорошими, освіченими, цікавими людьми.
Зникаючі та рідкісні обряди, генеалогічні таємниці відомих людей і мотивуючі життєві приклади кращих з кращих. Все це - під однією палітуркою. Уже в кінці цього року ви зможете прочитати "Портрет українця" - книгу української письменниці, дослідниці етнографії та краєзнавства, кандидатки філології Іванни Стеф’юк.
Тираж - обмежений, але в режимі "Передзамовлення" ви можете замовити цю книгу в авторки. Книга «Портрет українця» готується до друку у видавництві «Український письменник» під мудрим керівництвом Василя Клічака – українського письменника, науковця, заслуженого журналіста України, директора видавничого центру «Просвіта». Передмова до книги - Євгена Барана – українського літературознавця, літературного критика, заслуженого діяча мистецтв України.
«Історія книжки взагалі цікава. Як ви пригадуєте, два роки тому розпочався карантин і нам рекомендували залишатися вдома. Я виконала рекомендацію буквально – два місяці взагалі нікуди не виходила, оскільки не хотіла бачити і чути, як підвищується шкала агресії людей одне до одного в транспорті, на вулиці, ще десь. І я сублімувала це все у наукову творчість. З березня по квітень вийшло 25 статей (це дуже багато, як для мене, а квітень-травень виявилися ще пліднішими.
* * *
Накипіло. Наболіло. Вирвалось.
Закидати камінням можете.
Скільки часу жило - не забулося.
Я не хочу, щоб злість множилась.
Хто розумний, той просто змовчить.
Той, хто ближче, той зітхне з полегшенням.
Ну а решта у цвіль закутає
І шукатиме шлях прощення.
Я жива. І колись я сміялася.
І так само з-під лоба дивилася.
Зайве слово сказати боялася
І воно у мені колотилося.
А сьогодні я плачу над правдою,
Що не тими словами сказані.
Я на мить стала просто бабою
Та життя геть не медом помазане.