Жінка-УКРАЇНКА

На дворі – осінь, а в душі  – яскраві спогади про теплий вечір, ароматну каву, ліричну пісню і проникливу поезію.

 «Поезія з присмаком кави»… На такому заході в Національному музеї літератури багато з нас були вперше. Затишна зала, столи накриті білосніжними скатертинами, маленькі букетики квітів і… кава, справжня запашна кава. Її запах уже давав відчуття чогось незвичного, романтичного. І, насправді,  Вікторія продумала все до дрібниць: і оформлення  імпровізованої сцени відповідне, і сама була красуня і, звичайно, поезію підібрала чудову. І, як їй це властиво, розбила її на окремі тематичні розділи: «Мої джерела», «Що є поезія», «Музика в душі моїй звучить», «Любов – це революція»), кожен з яких супроводжувався відповідними музичними творами у виконанні її друзів. Все проходило невимушено, по-домашньому, тому й так не хотілось розходитись. Вечір видався вдалим як для Вікторії, так і для співробітників Музею. Адже саме вони започаткували таку форму  заходу, який має право на подальший розвиток і вдосконалення.

                                                          Жанна Шнуренко,
голова жіночого клубу «Волинянка» МГО «Волинське братство»

***

Літературний вечір-салон  «Поезія з присмаком кави»» відбувся 30 серпня 2017 року в Національному музеї літератури України як бенефіс поетеси і журналістки Вікторії Рутковської.

У віршах Вікторії переважає філософська, християнська і музична (зокрема, джазова) тематика та образність. Саме крізь призму цих макротем поетеса намагається виписати свої особисті відчуття життя, поезії, кохання. Шанувальників поезії Вікторії схвилювали її глибокі роздуми, пристрасні почуття, відверті емоції.

Проте домінує у творах Вікторії український акцент. Сама поетеса пояснила це потужним впливом цілої когорти українських авторів, серед яких виокремила «життя на розрив аорти» Олени Теліги, Олеся Ольжича та Василя Сліпака. Оцей трагічно-драматичний час протистояння з російським агресором увиразнює нині в Україні не тільки поетичну, а й патріотичну складову кожної творчої особистості.

Такими ж українськими настроями наповнили вечір учасниці клубу «Волинянка» МГО «Волинське братство» та волонтерської групи «Бойові швачки», творчі посестри Вікторії Тетяна Череп-Пероганич, Світлана Мирвода, Ганна Ярмолюк, Зоя Макарчук.
До атмосфери української поезії і музики доєдналися і працівники музею, і друзі, і вдячні глядачі, і мама чарівливої поетеси – пані Оля Рутковська.

Особливу атмосферу вечора створювала його модератор – письменниця, журналістка, співзасновниця мистецького веб-порталу «Жінка-УКРАЇНКА» Тетяна Череп-Пероганич. Гуртувати і підтримувати обдарованих людей, котрі урівноважують складний світ щирим і вишуканим мистецьким пориванням, − місія Тетяни. Завдяки невтомній праці засновників порталу «Жінка-УКРАЇНКА», Україна пізнає імена і творчість поетів, прозаїків, музикантів, співаків, майстрів, − українців, для яких творчість є стилем життя.

Завершальним акордом заходу, що вінчає літній цикл вишуканих поетичних вечорів із присмаком кави в музеї літератури, став романс про айстри у виконанні народної артистки України Світлани Мирводи. І в цьому теж була своя логіка: адже серед троянд, калини і жоржин, які дарували Вікторії Рутковській, переважали пухнасті барвисті айстри – квіти, що буяють саме у серпні.

З особливим теплом всі учасники літературного салону дякували керівництву та працівникам музею за організацію вечора, за чудову ініціативу, за атмосферу шляхетності, творчості, духовності.

У центрі Києва гостинними берегинями з Національного музею літератури України започатковано українські перформанси, де наживо звучать українське слово та українська музика.

Ніна Головченко,
кандидат пед. наук, член НСЖУ