Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Маковець Оксана
Не продавайсь, земляче, ти за гріш!
Я слухала, як говорила Мати
на похоронах Сина... На Майдані
поліг він, за гріхи - мушу сказати,
за гріхи тих, котрі голосували
за ворога, за "зека у законі",
що називав себе "із регіонів"!Поліг мій Син за Вільну Україну
щоб жили ви і я. Моя дитина
життя своє поклала на Скрижалі
Святої Правди. І не єдиний
мій Син, а сотня, знаю, не одна
таких як він, Героїв, поляглаза те, щоб краще жив і ти, і твої діти.
Щоб не прийшлося їм знову горіти
так, як йому тепер, за Волю, на Майдані.
Нехай не смерть, а правда в очі гляне
твої, щоб пильно подивився у вічі їй ти.
Земляче, призадумайсь, схаменись !
Вдячність Руслані Лижичко
Чомусь не часто бачили Народних,
Заслужених артистів на Майдані?..
Вони ж співці і рупори народні,
Де їх пісні та речі полум'яні!?...Не часто із Письменницької Спілки
письменники, з іменами, читали.
Мабуть, ховаючись, десь з-за повітки
звідкіль вітри подують, вижидали.Де ж знані тенори, баси і баритони,
що нахапались звань собі в мажорів,
служачи на їх сценах і арені,
гнилими грішми наповняючи кишені?..Не продалися справжні Виборці Народні!
На барикадах вони, смілі й непоборні,
Крицеві Постаті. Це Лицарі відважні!
Які призваннями і душами - поважні.І говорили полум'яні речі,
Віче українців відбулося у Вірджінії, в центрі міста Норфолк, в суботу, 15 лютого
Лютий 16, 2014 - 10:07 — perohanych
Оь такого щирого листа надіслала нам із Сполучних Штатів Америки Оксана Маковець, українська письменниця і поетеса, член НСПУ:
Віче українців відбулося у Вірджінії, в центрі міста Норфолк, в суботу, 15 лютого цього року. Хоч тут нас небагато, але ми українці, і горді за свою місію – нести у світ правду про Україну. Нас почули, бо підійшли представники газети "Дейлі прес", які говорили із кожним тут присутнім. Надіємося, що й на телеканалі, в новинах, скажуть про нашу підтримку Євромайдану Києва.
Хоч погода цього дня не сприяла нам, був холодний дошкульний дощ, але ніхто не йшов до дому. Всі ми з духовним піднесенням співали наш Славень – Гимн України, молитву «Отче наш», пісню «Ой у лузі червона калина». Я прочитала свій вірш «Україна у віках», а моя подруга Людмила Гавриленко розповіла про події на Майдані в Києві, звідки щойно повернулась. Чудово презентувала Україну національним одягом та грою на бандурі пані Ольга Цегельська.
Поезія Оксани Маковець
ТЕПЕР – АБО НІКОЛИ!
Тепер – або ніколи! Вірний клич,
що не дає ні хвилі більш чекати.
Пора настала зброю взять до рук
й громити зраду. Правду – визволяти!
На барикадах пролилася кров…
Життя поклала юність на Скрижалі
Свободи, щоб звільнилася з оков
наша земля, її безмежні далі.
Поліг за Україну вірменин
І білорус поліг , не з України.
Земляче, знай – в борні Ти не один,
З Тобою люд всесвітньої родини.
Не слухайте!..
Не слухайте ворожу пропаганду –
Злі наклепи на воїнів УПА.
Пора настала скинуть вражу банду,
Звільнитись від злодійського ярма.Повстав Народ від Сяну аж до Дону.
Збурлилась кров у жилах козаків,
Бо ж – Запорожці! Не дамо нікому
Чинить наругу з наших матерів!!!Донбас підвівсь, Дніпро помолоділий,
Проснувсь над териконами Луганськ...
Народе мій, твоя столиця – Київ,
Ніхто не сміє роз'єднати нас!Гордись дітьми своїми, Україно!
Даруй ти їм надію осяйну.
Дай єдність і братерство всій родині,
Щоб стріти в мирі нам омріяну весну!
Тепер – або ніколи!
Тепер – або ніколи! Вірний клич,
що не дає ні хвилі більш чекати.
Пора настала зброю взять до рук
й громити зраду. Правду – визволяти!На барикадах пролилася кров…
Життя поклала юність на Скрижалі
Свободи, щоб звільнилася з оков
наша земля, її безмежні далі.Поліг за Україну вірменин
І білорус поліг, не з України.
Земляче, знай – в борні Ти не один,
З Тобою люд всесвітньої родини.Зі всього світу повернувся взір,
Він стежить, що твориться в Україні.
На барикадах українець і грузин,
француз і поляк, німець і вірменин.Наш прапор мирний. В нім небес блакить
Оксана Маковець: українським визвольним змаганням присвячую
ПОГОВОРІМО БРАТТЯ
Поговорімо щиро, наодинці,
Спішім, де рідні береги-причали.
З одного ми коріння, українці,
Хоча й не рідні землі нас прийняли.Скажіть мені, чи біль наш не єдиний?
Серця щемлять, коли терзають тіло?
Болить душа за рідну Україну,
Хоч молоду, та з горя посивілу...
«Вірші особливого літа»
Ольга Рєпіна. Рецензія на книгу Оксани Маковець «Вірші особливого літа»
Те, що любить серце моє − уціліє.
Бо, де справжня любов,
Там нема умирання та слідів забуття.
«Вічне», Оксана Маковець
Прекрасне – серцем та душею відчувається,
Живе і повторяється. Не забувається.
«Поліфонія», Оксана Маковець
У кожної людини є особливі моменти життя, що запам’ятовуються назавжди. Такими є зустріч із коханням, часом, коли бачиш свого первістка, коли назавжди прощаєшся із рідним чи близьким, коли настає момент істинного сприйняття картини життя чи практично тілесного відчуття присутності музи у творчості…
Гадаю, всі зрозуміють, про що йдеться, адже з таких загальновідомих, на перший погляд, подій і складається багатоаспектність людського життя. Підтвердженням цієї життєвої парадигми – поліфонічності – є книга поетеси Оксани Маковець «Вірші особливого літа».
Ще одна унікальна історія не менш унікального кохання
« України земля незрівнянна
Тебе народила, сплекала.
Турецький полон Сулеймана,-
Недоля – чи доля спіткала?
Хуррем засіяла, для хана
Її пісня неспокоєм стала.
Могутність сталеву султана
В полон свій взяла Роксолана.
Сонцелика-Хуррем-Роксолано
Пливеш крізь віки величаво.
Ти й мудрості символом стала,
І любові, краса – Роксолана!»
(О.МАКОВЕЦЬ, «Роксолана»)
Який же треба було мати характер, яку красу, розум і чари, щоб ще в першій половині ХУІ століття поставити себе так високо й незалежно, як це зробила українка з Рогатина Настя Лісовська.
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3
