Жінка-УКРАЇНКА

29 квітня у актовому залі Національної спілки письменників України відбувся творчий вечір родинного дуету Віктора та Юлії Качул. Приїхали вони до столиці з різних місць: батько з Криму, а донька з Польщі, де мешкає останнім часом. Тут побачилися одне з одним, а також запросили на зустріч, знайомих, однодумців, шанувальників української пісні і слова. 

Віктор Качула народився 7 травня 1959 в селі Горки, тепер Гірки, Любешівського району на Волині. Український журналіст, поет-пісняр. Головний редактор Всеукраїнської загальнополітичної і літературно-художньої газети «Кримська світлиця», заслужений журналіст України, віднедавна – член Національної спілки письменників України. Мешкає з дружиною в Криму. 

Юлія Качула – єдина донька в родині Галини та Віктора Качул, поетеса, журналіст, співачка, переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних пісенних конкурсів. Закінчила факультет української філології та українознавства Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, факультет естрадного вокалу. Працює в Польщі кореспондентом української газети «Наше слово». Також вона організатор заходів, концертів, ведуча, співачка, має свій джаз-поп ансамбль, співає у хорі сакральної музики.

Це лише короткі біографічні довідки, бо поза ними ще так багато всього життєвого, як радісного, так і навпаки. Адже у зв’язку з тим, що нині Крим окуповано, Юлія довгий час не може зустрітися з мамою, тому так часто під час виступу, коли згадувала Сімферополь свого дитинства, юності, рідних, дорогих серцю людей, у неї сльозилися очі, як і під час кожного виступу тата, бо ж давно не чула і не бачила його любого, турботливого, найкращого в світі. 

Віктор Качула розпочав творчий вечір болючою правдою, про те, як сьогодні живуть українці в Криму, про долю рідної «Кримської світлиці», яка не знаходить  підтримки від нинішньої української влади, і наразі постає велике питання: бути газеті чи не бути.

– Ви ще можете нам допомогти, ми ще всі можемо допомогти Криму, і не зброєю, а добром, – зазначив він. – Не шкодуйте свого добра!

– В Криму, попри заборони, попри небезпеку для життя, українські патріоти намагаються пропагувати рідне слово. Прикро, що тут, у столиці, нині майже скрізь чути російську. «Чому так?» – запитала мене гімназистка-переселенка. І я в ту хвилину не знав, як їй на це відповісти… – продовжив почате Віктором Качулою присутній в залі режисер, актор, журналіст Олександр Польченко.

– Українська мова – наша головна зброя у війні, яку переживає Україна. Поки не зрозуміємо всі цього, доти ворог і влучатиме в нас смертельними кулями ненависті, – наголосив письменник-перекладач Валентин Бут. 

На вечорі, окрім озвучених проблем, було й багато теплого, світлого, що дарували у своїх піснях та поезіях Віктор та Юлія Качули.

– У мене з дитячих літ дуже строге виховання. Хлопець, з яким зустрічалася і який згодом став моїм чоловіком, жив у Севастополі. На ніч йому ніколи не дозволяли батьки лишитися, навіть якщо вже пішов останній автобус із Сімферополя, чи на вулиці злива, – посміхаючись згадувала минуле Юля. – Тому мені нічого не лишалося, як підтримати його піснею. Так народилася «Зоря». У цієї пісні, навіть через роки, багато шанувальників.

Пісень зі сцени пролунало немало і в авторському виконанні Качул, і у виконанні їх талановитих друзів. Пісенні твори на слова і музику Віктора Качули виконали Юрій Старчевод, Анастасія Крашеніннікова, Марина Биковець.

Оплесками супроводжували глядачі і виступ заслуженого артиста України Віктора Кавуна. До речі, він – учитель вокалу Юлії Качули.

Прийшли привітати Віктора та Юлію Качул президент Клубу ветеранів земляцького руху в місті Києві Віктор Тихонов (родом з Луганщини, яка, як і Крим, сьогодні потерпає від російського окупанта), письменник, краєзнавець, професор Віктор Жадько́, земляки, представники МГО «Волинське братство» Ольга та Вікторія Рутковські, поетеса Валентина Козак, спогадами про студентські роки поділився колишній однокурсник пана Віктора, журналіст і письменник Олександр Супрунюк.

Багато хороших слів на підтримку родини Качул, зокрема Віктора Володимировича, сказав під час свого виступу відомий поет-пісняр, Народний артист України Вадим Крищенко.

– Якби кожен стільки робив для України, як робить душею, серцем, конкретними справами Віктор Качула, захищаючи роками від недоброзичливців  «Кримську світлицю», можливо б, і лиха менше було на нашій землі, - наголосив він. 

Одну з пісень "Дружиноньці" присвятили Качули поету Данилу Кононенку, написану ж на його слова. А всі присутні вшанували поета - кримчанина хвилиною мовчання. 

Цього ж дня у Києві відбулося нагородження переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Ми діти твої, Україно!» імені Данила Кононенка. Організатор конкурсу – газета «Кримська світлиця». 

Життєве кредо Віктора Качули – не відступати і не здаватися! Тож хочеться вірити, що всі чергові перепони упадуть перед його силою, розумом, енергією, мрією. Та чи не найбільше мріють Качули про мир на українській кримській землі, щоб частіше зустрічатися, щоб ніхто не зававжав робити улюблену справу, якій присвячено багато років життя, щоб подібні заходи відбувалися якомога частіше, і причин для смутку в них не було, щоб творилися лише весела пісня, лише радісна поезія. І мирне небо було вище там, де всі ми.

Більше фото: https://www.facebook.com

Тетяна Череп-Пероганич