Жінка-УКРАЇНКА

Макове диво

Зачервоніло при дорозі ніжно-ніжно. По-особливому краплинки дива зібралися в чарівний килим і манять своєю незайманістю. І чим ближче наближаєшся до цього природнього дивотвору, тим дужче відчуваєш ніжний подих життя квітки, яка, трепетно піддається настирливому поцілунку  вітру. Нахиляюся, заглядаю в її лоно і спостерігаю, як все єство польової красуні виграє від настирливості вітру. Зеленувате її серце дихає в ритм, а ворсисті цяточки душі розмірено, в унісон природі, наповнюють дивовитвір життям... Марево.. 

Запоріжжя-Бердянськ, 4 червня 2018 року
 

Стеблинка

Стеблинка тягнулася до життя. З кожним днем вона кріпла, пробивалася крізь нахабні бур'яни, які нагло закривали сонце. Людина дивувалася-милувалася тією життєстійкістю, природнім умінням тягнутися до світла. Мабуть, внутрішня сила була тим життєдайним джерелом, яке живило впевненістю у завтрашньому...

День за днем, наливаючись життям, стеблинка усвідомлювала свою рослинну недовговічність, однак, боролася, пробивалася до сонця на страх бур'янам, на радість людині. Життя...

Запоріжжя-Бердянськ, 13 червня 2018 року
 

Літня фантазія

Червневе сонце безсоромно заціловувало кожного, хто потрапляв у його пекучі обійми. Ця зацілованість приносила відчуття літньої спраги, а тому ледь уловимі дощові доторки здалися тим бажаним порятунком, який вносив природну живильну корекцію. Радість порятунку окутувала все єство, а дощ, відчуваючи власну вагомість, розщедрився на живильні краплини. Здавалося, він мстив сонцю за його щоденну ненаситність, а може, хотів догодити спраглим, по-літньому зацілованим відпочивальникам. Миттєва  дощова пелена перетворилася на веселковий місточок над морем, а дощ, із почуттям виконаного обов'язку, раптово канув у свої володіння. Сонце, підморгнувши лукаво, взялося за своє. Літо...

Бердянськ, 13 червня 2018 року.
 

Пробудження

Узбережжя, окутане серпанковою свіжістю, заклопотано входило у звичний режим буденщини. Прибиралося, відчинялося, готувалося до зустрічі знайомих і незнайомих. Тільки море, від ледь уловимого доторку вітру й ніжного вранішнього сонячного пещення не переймалося його клопотами, бо усвідомлювало власну місію й упевненість у своїх діяннях. Узбережжя було для нього лишень тим дивовижним другом, який спонукав до розміреності, спокою, який підставляв плече в будь-яку погоду й вірно захищав від необдуманих помислів. Здавалося, червневий ранок, який ніжно усміхався й вигравав на морському тілі сонячними промінчиками, вів звичні для нього літні перемовини й обіцяв відпочивальникам насолоду й блаженство. Поспішали на сніданок чайки, з надією наближаючись до рибалок, які, розсікаючи морську прохолоду, безжально встромляли в тіло моря гачки наживи... Літо... 

Бердянськ, 15 червня 2018.

Колосок

Самітній колосок несміливо озирався від ледь вловимого доторку вітру на свіже викошеному полі. Здавалося, він відчував провину за те, що залишився жити, щоб подарувати життя зерняткам, які щедро наповнювали його тіло життєдайністю. Нарешті визначившись, кому віддати свій скарб, він із щедрим усміхом та із почуттям виконаної місії піддався подиху вітру й гордо віддав своє багатство землі-матінці, яка дбала про нього з осені. Радіючи прийнятому рішенню, Колосок застиг в очікуванні дива. Й не помилився. Рука людини ніжно підібрала його й ув'язала у сніпок, який на святвечір прикрашатиме Червоний Кут у хаті. Колосок стане своїм серед своїх, а Дідух, вив'язаний сподіваннями на радість і мир у новому році, гордовито всадиться серед святкових атрибутів. 

Бердянськ-Запоріжжя, 15 червня 2018 року

Галина Корицька, м. Запоріжжя.