Наслухаю «Дзвін» (2018, № 12)

Суб᾿єктивно-об᾿єктивні нотатки

Зшиток скомпоновано як своєрідний духовно-активний акцент року.

Поезія: добірки Любові Горбенко («Цю днину дав нам наш Господь»), Сергія Дзюби («Усе інше сніги допишуть»), Тетяни Хоменко («На відстані слова»), Михайла Сіренка («Навіть краплею дощу вростаю в Україну»), Андрія Содомори («Барвисті вітражі»); поетично-перекладацька мозаїка Ярослави Павличко європейського засягу.

Проза: цикл житейських оповідок Юрія Николишина, белетризований спогад Володимира Ганулича «Футбол 1961 року», лаконічна родинно-психологічна повість Ігоря Ґурґули «Нирка».

Нотабене: поезія, за очевидними винятками, легкістю ніби взорується на прозу, яку майже всю прочитуєш без затримки (це плюс тільки для прози).

Злободенне: статті «Українська національна ідея – провідна зоря» Степана Вовканича і «Про коріння російської ментальності» (великодержавність декабристів), глорифікаційнийесей «Безпідставно розстріляний: український Бісмарк [Петро Болбочан]» Андріани Білої; показовий витяг Василя Савчука із совєтчини «Ташкент–66».

Культурницька есеїстика й публіцистика: просвітні нариси Богдана Волошинського (про артистку Іванну Біберович, 1858–1937), Мирослави Логойди (про Василя Барвінського, 1888–1963), Степана Максимюка (на 100-ліття Української капели бандуристів ім. Т. Шевченка в Детройті); повідомлення Тараса Шаха (про наречену І. Франка Ольгу Білинську), Оксани Шалак (про мовознавця й етнографа Каленика Шейковського, 1835–1903), Наталі Гумницької (про універсалізм Йосифа Сліпого), Володимира Чабана (про велике руське паломництво 1906 року до Святої Землі); у львівських гостьових шкіцах Георгія Маценка – зосібна Григорій Костюк, Казимир ІІІ, Валер᾿ян Поліщук.

Есеїстика літературна: силует унікального знавця античності Юрія Мушака (1901–1973) від Дмитра Юсипа; нові книжки Олександра Гавроша («Закарпаття під прицілом»), Анре Моруа («Мистецтво жити»), Василя Лизанчука («Інформаційна безпека України: теорія і практика») у висвітленні Олександра Масляника, Петра Ляшкевича, Івана Крупського; візія Тетяни Хоменко літературно-мистецького доробку Тараса Григорука; слово Миколи Зимомрі на 70-ліття літератора і краєзнавця Романа Пастуха; у презентаційному репортажі Богдана Залізняка – оригінальний Марко Роберт Стех.

Журнал оздоблено роботами – ікона, скульптура тощо – галичанина Василя Гоголя (про нього – Василь Бородай).

Богдан Смоляк