Аліція Марія Куберська (нар. 1960 р. у Свебодзіні) — польська поетеса, письменниця, журналістка, видавець, перекладачка літератури. Лауреат багатьох літературних конкурсів.
Аліція Куберська є членом Асоціації польських авторів (2-е варшавське відділення) з 2011 року, а з 2017 року – IWA Bogdani (Албанія). Вона також входить до ради директорів Літературного фонду Soflay.
Дебютувала у 2011 році книгою «Скляна реальність». У 2012 році вона видала чергову збірку віршів під назвою «Аналіз почуттів». Третя книга «Моменти» вийшов англійською мовою як у Польщі, так і в США. В 2014 році опублікувала роман «Віртуальні троянди» та книгу «На межі мрії». У 2015 році вийшли книги: «Дівчина в дзеркалі» у Великобританії, «Люби мене», «(Не) мій вірш» у США» і видала в США міжнародну антологію «По той бік екрану». У 2016 році вона видала в США книгу «Смак кохання» та антологію «Любов як повітря». Того ж року побачила світ поетична книга «Викрадачка снів».
Її вірші опубліковані в багатьох антологіях та журналах Польщі, Великобританії, Албанії, Бельгії, Чехії, Італії, Іспанії, Канади, США, Чилі, Індії, Австралії, Ізраїлю, Південної Кореї.
У Німеччині, в серії «Золоте руно», побачила світ нова книга віршів «Гріх любити неталановито!» українського поета Сергія Дзюби. Німецькою мовою поезії українця переклав і видав німецький поет, драматург, громадський діяч Генріх Дік.
Книга вже з'явилася на Амазоні (Amazon.com – найбільша у світі за обігом компанія, що продає товари і послуги через Інтернет, зокрема книги) та на порталі німецького видавництва. Наразі це – 90 книжка Сергія Дзюби, присвячена, як і всі попередні, його дружині Тетяні.
Першим на цю книгу відгукнувся німецький письменник, член Німецького ПЕН-клубу Фолькер Маасен (Volker Maaßen).
Марія Слободяник
(м.Кам’янське, Дніпропетровська область)
Микола Адам
(Білорусь, м.Мінськ)
З ЦИКЛУ «ВІЙНА, ЩО ВИГАДАНА МНОЮ»
Эта музыка будет вечной,
Если я заменю батарейки.
В. Бутусов
Адам Міцкевич
ДО САМОТНОСТІ
Самотносте, до тебе я біжу,
мов до води холодної у спеку.
Твої кристали дивні збережуть
чарівність хвилі, затінку безпеку.Занурююсь повільно у думки
і мовчазну розпочинаю гру.
У хвилях непоборної ріки
я тілом захолону і помру.Для мене ти – стихія, ти – глибока,
та морок на душі мені щемить.
Мов риба, сонця знов шукаю оком,
Із хвилі виринаючи на мить.Височина чи глибина, в яких я зник?
Вигнанець не потрібен жодній з них.
Данте Аліг’єрі
«БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ»
«ПЕКЛО»
ПІСНЯ ПЕРША
Лілія Сакмар - башкирська поетеса. Читайте її поезії тепер і українською. Автор перекладу - Євген Букет.
Урман яна
Урман яна. Үтте аҙна, ай.
Юҡ, туҡтамай янғын, туҡтамай…
Тыныс урын эҙләп, үҙ өңөнән
Сығып ҡасты айыу йоҡламай.
Урман яныу яман, ә Ер шарын
Бер көн шулай ялҡын уратһа
Китербеҙме ошо айыу кеүек
Күрше планетаға ҡунаҡҡа.
Йондоҙҙар бит Ергә яҡынаймаҫ
Кемде йыуатабыҙ: “Бул тыныс!”
Урманды ла булыр һүндерергә -
Донъя тоҡаныуы ҡурҡыныс!
Пожежа лісова
Пожежа лісова.
Минає тиждень, місяць…
Не може вже ніхто пожежу ту згасить.
Шукаючи спокою,
Прокинувшись зі сплячки,
З барлогу вийшов і біжить ведмідь.
Погано, коли ліс горить,
Ну, а якщо всю Землю
Так само полум’я в обійми огорне,
Невже і ми, мов цей ведмідь,
Полетимо у інший світ
Шукаючи спокою?
Планети не наблизяться до нас.
Кого ж ми тішимо: “Спокійно!”
Ліс бо ще можна загасить,
Біда, коли планета запалахкотить.
СПОВІДЬ РОСІЙСЬКОГО «ПОРАЖЕНЦА.»
Назло тим нашим дзявкотінням звичним
«Нацзрадником» буду я вдвічі більш. –
Неприятелеві перемоги зичу
У цій війні, яку ганьбить мій вірш.
РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСУДДЯ.
«Басманний суд» – старе, мов азбука.
УК, закони – все ти бреш...
У нас, в Росії, ближче Страсбурга
Ніде ти правди не знайдеш.
ЗАКІНЧЕННЮ «МЕРТВИХ ДУШ» ГОГОЛЯ.
Мчить у прірву Кремль – та ради Бога.
Трійку коней гонять більше й більш.
Хай летить – туди йому й дорога.
Поскоріше б тільки, поскоріш!..
Олександр Бившев, селище Кроми, Орловська область
переклад Любови Сердунич
Adam Lizakowski
Лист 1
Питаєшся як я живу?
Тепер після стількох років коли
від такої кількості непотрібних речей у житті
я очистив життя, живу своїм власним життям.
Я пишний кущ винограду
що впивається промінням сонця,
спокоєм коли світить місяць.
Я витишив у собі галасливе життя і думки
мої зайняті облаштуванням місця
для всіх цих речей які насправді необхідні для життя. Не планую
жодних подорожей, потребую трохи часу щоб помешкати, для себе, для
поезії.
Ступаю життям дуже обережно
щоби знову не спіткнутися, не перекинутися.
Я не вибігаю до світу з відкритими обіймами.
Не страждаю з цієї причини, ані з причини вбогості.
Переклади
ЛЯМЕНТ ЛІДАН
(З ірландської саґи «Історія Лідан і Курітіра», ІХ ст.)
1. Боляче
любому й собі зробила,
словом його колючи.2. Вивести
слід не з безуму відмову —
з богобоязливости.
Днями побачив світ новий переклад вірша поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка «Дивлюсь я на небо». Цього разу – офіційною мовою країни Бангладеш та індійських штатів Західна Бенгалія і Тріпура – бенгалі.
Поезію переклала бенгальською мовою політолог, правозахисник, історик-міжнародник, поет, перекладач, журналіст, кандидат історичних наук і відома перекладачка української поезії Мрідула Гош.
Композитор і активний редактор Вікіпедії Андрій Бондаренко запрошує до Київського будинку вчених (по Володимирській вулиці, 45-А), де 1 березня о 19:00 прозвучать вокальні твори Шопена в українських перекладах.
Усього очікується 21 твір (17 романсів op. 74, 2 романси посмертного опусу та 2 адаптації фортепіанних творів).
Концерт приурочено до дня народження Ф. Шопена і проводитиметься за підтримки Фонду «Вікімедіа».
Принаймні 18 творів очікуються вільноліцензованими — тобто вільними для поширення з будь-якою метою.
G. Trakl
Zu Abend mein Herz
Am Abend hört man den Schrei der Fledermäuse.
Zwei Rappen springen auf der Wiese.
Der rote Ahorn rauscht.
Dem Wanderer erscheint die kleine Schenke am Weg.
Herrlich schmecken junger Wein und Nüsse.
Herrlich: betrunken zu taumeln in dämmernden Wald.
Durch schwarzes Geäst tönen schmerzliche Glocken.
Auf das Gesicht tropft Tau.
Моє серце надвечір
Надвечір чути лиликів крики.
Двійко коней стрибає в лузі.
Клен шепоче багряний.
Подорожньому трапився шинок край шляху.
Що за розкіш: вино молоде і горіхи.
Що за розкіш: сп’янівши, у сутінки лісу брести.
Крізь чорне гілля так болісно - дзвони.
На обличчя впала роса.
Три нових переклади вірша «Дивлюсь я на небо» з’явилися в жовтні завдяки активній підтримці громадської ініціативи до 200-річчя поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка президентом Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергієм Дзюбою.
Автор перекладу румунською мовою – Пауль Полідор – відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, керівник Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії. Активно перекладає і друкує в журналах румунської Академії та в книжках поезію, прозу класиків світової літератури та сучасних письменників із різних країн. Зокрема, популяризує й українську літературу в Румунії. Член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.