Нове на порталі
Творчий марафон
Популярний вміст
Валентина Сидорук
Валентина Сидорук — автобіографія
Я – Сидорук Валентина Олександрівна, народилася 05.05.1949 року на Миколаївщині. Закінчила Кіровоградський інститут. Понад сорок років викладала в м. Іллічівську рідну мову й літературу (в школах і в порту).
З перших днів існування "Просвіти" активно працюю в ній. Відзначена медаллю "Будівничий України".
Вийшли друком мої три дитячі книжки, два романи – "Дорога додому" і "Жорна". Лауреат літературної премії ім. Михайла Чабанівського, Міжнародної премії ім. Валентина Михайлюка.
Валентина Сидорук: Україну люблю й пишаюся нею
Україну люблю й пишаюся нею. Для мене святими є ці сім літер. Мені дуже імпонують слова Тетяни Майданович: «Така нам буде Україна, які у нас будуть серця». До 145-річчя «Просвіти» запропонували цю тему для роздумів учням Іллічівських шкіл. Ми, просвітяни, просто купалися в дитячій любові до України. І це дає мені наснагу для активної громадської роботи.
Жили-були дід та баба
(з циклу «Діла житейські»)
Сидять собі дід із бабою в холодочку, мовчать. Врешті баба не витримує:
– Діду, а про що ти мовчиш?
– Про мовчання.
– І що?
– Дуже…
– О, то ти – філософ…
Помовчали. Бабі не сидиться, починає знов розмову:
– Діду, а ти пам’ятаєш, якою гарною дівкою я була?
– Га?
– От глушман! А пам’ятаєш оту Тетяну чорнооку, до якої ти клинці підбивав? А вона перед дівчатами тоді над тобою насміхалася!
–- Брешеш! – аж підскочив дід. – Та вона любила мене аж-аж-аж!
– А, то ось воно що! А я, дурна, заміж за тебе вийшла.
Анекдотчик
(з циклу «Діла житейські»)
Здається, Микола народився для анекдотів: хитрувато-добродушний вираз обличчя, відстовбурчені вуха, ніс-картоплина. Ще й не починає розказувати, а слухачі сміються. Де збереться гурт, там чути регіт. Хто там і нашкребе в пам’яті який анекдот, а Микола сипле і сипле їх, мов із рукава. Видавши чергову порцію гумору, сидить статечний і серйозний, погладжуючи вуса.
Сьогодні Скорики чекають гостей. Жінка Галя наставляє чоловіка:
– Ти ж дивись, про тещу анекдотів не розказуй. Досить мені вже слухати, як ви гавкаєтесь.
– На своїх не гавкають, зі своїми лаються, – глибокодумно каже чоловік, піднявши пальця вгору.
– Ти хочеш, щоб у мами тиск піднявся?
Зрази
Рецепт від Валентини Сидорук
Зваріть картоплю (10-15 шт.), додайте 200 г масла, 3-4 яйця. приготуйте пюре, додайте склянку борошна, розімніть.
Розкатайте кульки, покладіть фарм, сформуйте котлетки, посмажте.
Фарш:відварене м'ясо, печінку(можна додати дрібно посічені гриби), змеліть на м'ясорубці, додайте підсмажену цибулю, сіль, перець, кріп.
Смачного!
