Оксана Радушинська. Таємниця Чарівної Криниці Дощу -- К.: Знання, 2025 -- 109 с.
Сюжет, де герої міняються місцями, підмінюють одне одного і якийсь час живуть життя того, кого підмінили, уникаючи викриття, не є новим для української, ні для світової літератури. Разом із тим, такий сюжет майже завжди виграшний, оскільки читач, ніби збоку, спостерігає за перипетіями, в які потрапляє “підміна”, і від того почувається більш обізнаним за інших героїв художнього твору.
На сценарії підміни побудований сюжет казки Оксани Радушинської “Таємниця Чарівної Криниці Дощу”.
На початку історії дівчинка-дачниця Василинка міняється місцем зі своєю копією Блискавкою, яка мешкає у небесному князівстві.
Ні, не лякайтеся! Тут ідеться зовсім не про потойбічний світ. А, швидше, про казково-інший, який розкинувся піднебессям від виднокола до виднокола. Він то залишається відособленим, зі своїми небесними правилами, то дивовижним чином взаємодіє з земним світом, а то -- зовсім набуває незрозумілої подоби і дивної нереальної реальності.
Заплутано? Так, усе переплуталося в цій казці. Тільки ось у такій вдаваній плутанині насправді вишикувалися цілком логічною сюжетною лінією, яка веде головних героїнь - восьмирічних Блискавку і Василинку - до усвідомлення важливих життєвих істин. Вони, ці істини, можуть здатися заскладними навіть для дорослих людей: дружба і кохання, чесність і взаємодопомога, бережне ставлення до природи і толерантна взаємодія з людьми інших рас чи просто “інших” у загальному контексті нормальності. Тільки ж не забуваймо, що це -- казка. Тому й вплетені оці науки в мереживну канву пригод та бешкетів, веселощів і справжніх небезпек, несподіваних поворотів дороги, тунелю і сюжету. Ніби стьожки весільного рушника (а він -- один із важливих елементів цієї історії), крізь речення проростають мотиви українського фольклору та міфології. Читач ніби занурюється у теплу купіль швидкого літнього дощику, який не проллється на землю, доки дівчатка не розплутають усі таємниці Чарівної Криниці Дощу. А цих таємниць і плутанин — одна за одною!
І нічого такого могло б не трапитися, якби найстарший стражник Вітер випадково не приніс на небозвід не ту дівчинку. І якби ця дівчинка не була такою невгамовною вередою, як її дзеркальна копія. І якби дівчатка не почали вже удвох доводити до гикавки старого Лісовика з Темного Лісу-пралісу, оборонятися від злющого глави гусячого сімейства, рятуватися від розбійників-головорізів і летіти на спині в Лелеки Іванка до далекого Африканського континенту.
Чи вдасться головним героїням допомогти возз'єднатися закоханим Луці і Купаві, розчаклувати пана Сновиду? Чи зможуть відшукати зниклого хлопчика Тараска і зернятко смарагдового яблука з Яблуні у три гілки? А головне – чи залишаться чесними, аби навіть за непростих обставин не переходити на бік зла, брехні, байдужості, корисливості? Та й зрештою, яку таємницю довідаються Василинка і Блискавка у Чарівній Криниці Дощу?
Книгу варто прочитати не лише дітям, а дітям разом із дорослими. Щоб обговорити, щоб поміркувати, щоб змоделювати схожі ситуації на реальних прикладах, щоб разом роздивитися у найдрібніших деталях казкові ілюстрації Олени Янчук.
Щоправда, у цій історії залишається зовсім не розкритою лінія перебування Блискавки у родині Василинки. Певно, що й пригоди дівчинки, яка “впала з неба”, у нашому реальному світі були б не менш кумедними і повчальними. А може, це гарна нагода для продовження цієї історії і нам варто чекати від авторки Оксани Радушинської другу частину пригод Блискавки і Василинки?
Ксенія ГРАДНОВА