Головна

Тетяна Возбранна (Миколюк)

Тетяна Возбранна (Миколюк) — біографія

Тетяна Возбранна (Миколюк) народилася 9 жовтня 1984 року у містечку Старокостянтинів, що на Хмельниччині, у родині військовослужбовця. Слово полюбила з дитинства, а сама розпочала його писати, навчаючись у 10 класі. У 2002-2007 здобула вищу юридичну освіту у Національному аграрному університеті Києва. Тривалий час працювала державним службовцем та займалася інспекторською діяльністю. І на сьогодні її трудовий шлях пов'язаний з юриспруденцією. Однак, поезія – то стан її душі. Робота за спеціальністю для неї – це будень, а поезія – свято.

Тетяна Возбранна (Миколюк): Моя земля!

Моя земля

Закрию очі, і шумлять поля.
Десь жайвір все снує по злату.
Цвіте пшеницею земля,
Благословенна Богом і…багата.

Між колосків шумлять вітри –
Розчісують пшениці коси.
Лелечі гнізда стримують стовпи.
І неба очі виграють у росах.

За полем видно стежку – ген!
…Неначе стрічка у вінку строкатім
Тече ріка межи років й імен.
Вертає спогад у батьківську хату.

Червоні маки мріють у полях,
Немов артерії у тілі білім…
Цвіте пшеницею моя земля,
Напута з неба дощем спілим.

Поезія Тетяни Возбранної (Миколюк)

А я живу зеленим літом

Вже пахне осінь теплим житнім хлібом.
І ранок прокидається дощем.
Батьківська хата, вишивана цвітом,
Кидає рушника на літ плече.

Під вікнами гуляє сон дитячий.
І мамин хліб рум’яніє в печі.
Там за столом сидить моя удача,
Замудрена мугиканням сичів.

Сміються яблуні, вагітні плодом.
Десь на причілку гріє спину кіт.
Любов правічна з батьківського роду
Разом зі мною лине в світ.

Збирає сонечок з кущів малини
Дитинство, босоноге та юрке…
І кров’ю наливається калина,
У юнку вироста дитина,
Летить в життя виконувать «піке».

Об'єднати вміст