Ранкова прохолода відганяла сонливість. Троє пастухів поспішали за чередою, перемовляючись і слухаючи одночасно музику із транзисторного приймача. Надворі тільки сіріло.
Село залишилося за розлогими осокорами. Пастухи прискорили кроки, щоб вчасно відігнати худобу від буряків або молодої пшениці, які так і вабили до себе соковитою зеленню.
Корови раз по раз смикали зелену гичку і хлопчина повертав їх влучними кидками палиці, яка падала так, що змушувала вибігати худобу на дорогу.
На заході яскраво рожеві промені розбудили небо і, немов поважна золота паляниця, викотилося з-за обрію ранкове сонце.
Юрій Старчевод - «Повернення до України»
Міжнародний телерадіофестиваль «Прем'єра пісні»,
повна версія фестивалю:https://www.youtube.com/user/irusijakyiv.
…цей рік почнеться вкотре з немовлят…
як пісня до струни – так я за Вами
…але палітра часу віддаля…
і ми у снах торкаємось словами:…ці пестощі, де звук голубить звук…
де голосу тремтіння безсоромне
…де я не знаю схлипу ваших рук…
де тільки знаки оклику і коми…і тануть сни засніжені як ми…
вітання ніжні пролісками тішать
…вдихніть мене у холоді зими…
приборкайте мої нестримні вірші…цей рік почнеться вкотре з немовлят…
Лелеки білі носять сніг на крилах
…О любий! Дайте хоч у сні крилят…
мені без Вас цей світ пройти несила.
***
За вікном весняно шаленіє
Сонячне проміння золоте.
А на серці, мов збулася мрія, -
Щастя. І осяжне, і просте.Зацвіли магнолії і вишні,
Зеленіє молода трава.
Хоч спішу, та крок на хвилю стишу,
Щоб запам’ятати ці дива.Вже синичка не чита нотацій,
Щось щебече у гнізді новім.
Щастя має безліч варіацій -
Сонце, вітер чи весняний грім.Все люблю! Моє наснажить серце
Цих мелодій потаємна мить.
Поринаю в світ мажорних терцій -
І від них душа моя бринить.
***
В Америку!
Агзамов прокинувся в прекрасному настрої. Голова трішки поболювала, але в тілі відчувалася незвична легкість. Одразу ж пригадався учорашній бенкет. Бенкетний зал був увесь у дзеркалах, тож лисина Агзамова, як німб, відсвічувала у них тисячократно. І чим більше йому співали дифірамбів, тим леткішим він себе відчував, тож під кінець остаточно поринув у ейфорію: чим більше лунало славослов’я, тим більше підносився він у хмари, як бог в жертовному диму, і в якийсь момент відчув, що вже не існує, що сягнув нірвани.
Тема. Новорічна казка «Порятунок Кришталевої принцеси»
Клас: 7-й
Розділ програми: ціннісне ставлення до людей.
Форма проведення: вистава.
Мета: формування ціннісного ставлення до людей.
Завдання:
План підготовки виховної діяльності
І.Виготовлення декорацій.
Діти виготовляють реквізит: паперових коней
ІІ. Вибір учнями ролей.
Інна Гапон «Сіла птаха»
Інна Гапон «Пісня про маму» (19 березня 2014, театр Магара)
Інна Гапон «Біда не в тім, що ти мене не любиш…»
РАЙ
Місяць в небі такий молодий,
Що й не місяць – одна яса,
Наче Бог, коли Свій садив
Сад.А поливши останній кущ,
Повертаючись в небеса,
Він людину створив таку,
Як Сам.Хай живе собі – утішавсь –
Має й свій невеличкий рай,
Хай не знає людська душа
Зла й добра.От найпершому повезло б :
Зілля їж і квітки збирай.
Тільки поза добром і злом –
Рай!
Житиме вічно краса України!
Сходить річниця яскрава, нова
Величчю над Україною.
А чи літають вітання слова
Мовою солов’їною ?Кажуть, що там, в Україні, мов
Стільки, як ріжних націй.
А як інфекція вріжеться в кров,
Мова зазнає мутацій.Як же, а як же в інших людей,
В наших найближчих сусідів:
Скільки змінилось державних ідей,
Скільки розмовних гібридів ?В Німеччині німці – і мова німецька.
В Туреччині турки – і мова турецька.
В Латвії скромній – мова латвійська.
А в Україні – мова російська !
ВУСЬКА
(оповідання для дітей)
Мама-мишка з малим мишенятком переселилися у нове помешкання. І добре зробили, бо насувалася люта зима, в норі було так холодно, що й сірі кожушки не захищали. До того ж полили зимні дощі. Якби то сніг, було б під ним, як під ковдрою, затишно, а то ж крижана вода затікала у нору, і мишки мало не потопилися. Добре, що перебралися в сухе місце, під будинок, де жили люди.
Вранці в будинку було гамірно: грало радіо, голосно співав електричний чайник, хтось грюкав дверима й тупав по східцях. Потім один по одному люди виходили надвір і десь зникали. А в хаті лишалися тільки бабуся й маленька дівчинка.
Cлова Ярослава Чорногуза, музика Віктора Охріменка, виконує Ярослав Чорногуз.
Ти пройди крізь вогонь і очистись,
Хай же страх твій у грудях скона.
Стисни зброю в руках променисто –
Йде на сході священна війна.Світла воїне, глянь, за тобою –
Україна, як палець, одна.
Уставай до смертельного бою –
Йде на сході священна війна.Ти для Путіна вирий могилу,
То в подобі людській – Сатана.
За тобою – і правда і сила,
Йде на сході священна війна.
Любове моя, Україно!
За що люблю я Україну милу?
Не сотні є, а тисячі причин!
Поля,річки,озера,гори,ниви…
А головне народ – такий один!Моя країна – сотні небосхилів,
Моя країна – всіх озер блакить,
Моя країна – люди,серцю милі,
За них душа і плаче,і болить!Вони з Майдану перейшли до бою,
Вони співають,як молитву, Гімн,
Вони готові жертвувать собою,
Щоб захистити нас від куль і мін!Душа країни – мова солов`їна,
Співає,як струмочок у гаю,
І для мільйонів нас вона єдина,
Не зрадимо країну ми свою!