Неповторні скарби рідної Новоселиці у спадок передала молодим.
Ой, упало веретенце, подай ми, Іванку,
Я ти шапку закосичу барвінком ізранку…
Цю коломийку люди захоплено співали в її селі.
Виросла в Новоселиці на Тячівщині. Їй виповнився рочок, коли помер батько Юрій Проданець. І зосталася вдова Ганна Степанівна з п’ятьма донечками на руках. Потім була місцева семирічка, вечірня школа робітничої молоді. Робота на Тересвянському заводі. Рано пішла під вінець з Михайлом Драгуном, визнаним молодим будівельником у селі та навколишній місцевості. Удвох виростили синів Володимира та Михайла. У дружню сімю прийняли невісток Поліну та Тетяну. Сімейне життя скрасили шестеро внуків. У зрілому віці – мала 54 роки, коли почала писати. З 2009 до 2017-го видала 14 різножанрових літературно-художніх видань.
Кілька місяців тому 62-річна письменниця у Виноградові започаткувала районний конкурс учнівської творчості імені Юлії Драгун. І ось нова приємна новина: напередодні свята Івана Купала в Ужгородському видавництві «Патент» вийшла 15 – та книга визнаної авторки, поетеси-піснярки, самобутнього прозаїка та драматурга Юлії Юріївни Драгун «Ой віночку з барвіночку: звичаї та обряди, коломийки Карпат».
Вже 15-ий рік проживає у Вербовці. В угорськомовному селі її добре знають всі: і дорослі, і малі. На Головну вулицю, до двору Драгунів листоноша завжди завертає з кіпкою листів. У Вербовець вони надходять, адресовані їй не лише з різних кінців України, але й сусіднього зарубіжжя.
І неспроста. 25-го червня цього року дитяча письменниця і поетеса, фольклорист і казкарка, драматург і оповідачка цікавих легенд, переказів, бувальщин Юлія Юріївна Драгун святкує свої зоресяйні 60.
З рук цієї простої і скромної жінки трудівниці, яка вже 8 років поспіль чарує читачів красою і глибиною рідного слова, його мелодійністю і передзвоном освіжаючої свіжості і радості, цілющої сили і бадьорості народжуються одухотворені нею вірші.