Жінка-УКРАЇНКА

Ювілей схожий на снігову лавину. Спочатку можна почути тихий гуркіт, що котиться-перекочується навкруги, з кожним днем посилюється і... за ним вже й голосу не чути. А потім тебе накриває пухкий білосніжний килим і несе, несе в далечину. Як довго доведеться нестися у невідоме? А стільки, скільки в тебе друзів, приятелів, родичів... Бо ж усім треба приділити час, зустрітися за чаркою, вислухати добрі побажання, подякувати друзів та колег по перу / нотному стану / мольберту...

За цими приємними клопотами більшість митців не встигають згадати минуле, переглянути не тільки старі світлини та перегорнути сторінки книжок десяти- / двадцятирічної давності, поділитися планами на майбутнє.

27 серпняу Piano Café відбулася презентація одразу двох музичних проектів Solomia: відео на пісню «Я чекатиму» й «Дитяче Радіо».

Пісні та поезії про події, які сьогодні переживаємо ми, українці, проймали до сліз - стільки в них болю, відвертості, хвилювань. А от дитячі пісеньки навпаки потішили - і тим, що вони по-своєму цікаві, і тим, що вони просто є, записані та звучать рідною мовою.

Відгук Ярини Мавки про «Творчопис у Дністровському каньйоні» (с. Устечко, Тернопільська область, 15-19 серпня 2015 року)

Уяви собі…

Зелененька одноповерхова садиба у селі Устечко (Тернопільська область). Десь там за городом підпирає високий берег Дністер. За крок від ганку – троянди пахучі.

Зранку нас будять зранку галасливі гуси… Четверо сусідок – хтось  читає…хтось спить.  Нас було п’ятеро в кімнаті, прозаїків – початківців: Дар’я Ткаченко, Юлія Товкес, Олена Павлова, я та Анна Венгежа.

Мистецтво володіє дивовижною силою зцілення душі. Мистецтво слова, пісні, музики, живопису, архітектури, ландшафту… Мистецтво, нарівні з психологами та медикаментозними засобами, зцілює емоційно та фізично поранених бійців АТО, що перебувають на лікуванні у старокостянтинівському шпиталі. Якщо дотепер ішлося виключно про організацію концертних програм на території госпіталю, то днями хлопці  отримали нагоду побувати за межами госпітальної зони і навіть міста – в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики» Старокостянтинівського району. За ініціативи співорганізаторки творчого волонтерського об’єднання «Мистецька подільська сотня» Оксани Радушинської, місцевої волонтерки Оксани Бабенко та директора 42 Гарнізонного будинку офіцерів Сергія Чеплакова, при сприянні медичного керівництва лікувальної установи і керівництва заповідника «Самчики», вперше здійснили такого роду акцію, спрямовану на емоційне розвантаження та естетичне збагачення вояків. Чотирнадцятьох пацієнтів шпиталю з психіатричного відділення та відділення медичної реабілітації, а загалом це представники Сумської, Вінницької, Херсонської, Дніпропетровської, Чернігівської, Чернівецької, Луганської та Київської областей, біля воріт «Маєтку Самчики» зустрів краєзнавець, етнограф, історик, художник, заслужений майстер народної творчості України Олександр Пажимський.

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної Академії Наук України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 р. засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із сорока п’яти країн світу.