Минулого тижня у видавництві «Український пріоритет» вийшла друком нова збірка поезій Івана Гентоша «Понад усе!». До неї ввійшла переважно патріотична і філософська лірика.
До випуску збірки долучилися: Володимир Шовкошитний (передмова), Ірина Токарська (художнє оформлення), Георгій Бегляров (обкладинка), Любов Сокиринська (упорядкування та верстка), Ганна Осадко та Андрій Куб'як (світлини для обкладинки).
З анотації:
Названо переможців III-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", організованого літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas».
Це літературне змагання поетів полягатало у висвітленні проблем духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку України. Редакція журналу «Склянка Часу*Zeitglas» ознайомило широке коло читачів з найкращими зразками нинішньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензорів.
14 серпня Православна церква відзначає свято Маковія (Маковея) на честь іудейських мучеників – семи братів Маккавеїв, яких їхня мати Соломія благословила на мученицьку смерть за християнську віру. Однак воно закорінене ще в прадавніх часах арійської культури і збігається з початком сівби озимини та освяченням насіння. Ще задовго до прийняття християнства у цей час відбувалося дитяче та дівоче свято, на честь якого збирали квіти і городину. Вода цього дня у річках і криницях вважається цілющою, тому біля них проводилися різні обряди, а хворі шукали у воді зцілення. В сучасній етнографічній літературі найповніший опис свята Маковія дав канадський вчений, родом з Поділля, Степан Килимник у своєму дослідженні «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні». – Т. V. – Вінніпег, – Торонто, 1963, фрагменти з якого й наведимо в цій статті.
Наймолодшому переможцю конкурсу – авторці найкращої прози для дітей старшого віку Катерині Арнаут (м. Одеса) – 18 років, найстаршому – автору найкращої поезії для дітей Анатолію Качану (м. Київ) – 73.
У Art Eco Cafe проходить виставка творів художниці Тетяни Кобзар.
Тематика живопису: Франція та її краса.
Феєрія Паризької ночі - «Салют Парижа» - це мова захоплюючої живопису, акорду яскравих плям, квітковий танець, все начебто динамічно поєднується з шармом Паризьких фарб. Живопис мінлива, рухається.
Червона квітка - символ міста закоханих.
На Першому каналі Українського радіо впродовж серпня вийде серія інтерв'ю «Мистецькі надра Донбасу» із відомими митцями-донбасцями, які вимушені були покинути домівки через військові дії. Про це повідомив автор програми Дмитро Хоркін.«Мистецькі надра Донбасу» виходитиме у прямоефірному спецппроекті журналіста Дмитра Хоркіна «Донбас-UA» щонеділі о 12.20 на Першому каналі УР. Гості розкажуть, чи вдається продовжувати свою творчу діяльність після вимушеного переселення та з якими проблемами вони стикаються.
6 червня у столичній бібліотеці Ім. Миколи Бажана відбулося урочисте відкриття художньої виставки «Пухнасті казки на полотні» Оксани Грек із міста Ніжин Чернігівської області.
Всі, хто мав змогу завітати цьго дня до бібліотеки, досхочу поспілкуватися з неповторною художницею, чарівною жінкою та прекрасною мамою, яка у своїх картинах відкриває світ любові, краси та сімейних цінностей. Особливого позитиву додали своїм виступом учасникам презентації молоді і талановиті учасники гурту «Раманьяна».
Сьогодні шанувальники і друзі нового масштабного проекту знань «Інтелектуальні дискусії» в конференц-залі «Radisson Blu Hotel» бурхливо дискутували з приводу мрії. Що це таке? Як жити з мрією і чи можна бути взагалі без неї? Що значить українська, американська мрії? Безліч запитань, безліч різноманітних думок і цікавих відповідей.
Майстерно задавала тон дискусії сценарист і модератор проекту - Маріанна Маліна. Цікаві думки прозвучали із залу від редактора чикагського часопису «Час і події» Марини Олійник, театрознавиці Галини Павленко, громадського діяча Юрія Пероганича, режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко та багатьох інших.
1. Премія присуджується за кращі поетичні твори написані чи видані окремою збіркою українською мовою протягом двох років у період до Дня Незалежності України.
2. Премія вручається, разом із посвяченням у лицарі «Ордену Карпатських Лицарів», на фестивалі «Карпатський Пегас» 21 серпня щороку.
Михайло Жуков – талановитий різьбяр по дереву, з дружиною Наталею проживають у мальовничому селі Олешня Ріпкинського району на Чернігівщині. Його будинок – це музей чудових виробів, які можна і побачити, і при бажанні придбати.
З дитинства йому подобалося малювати, але з деревом він мав справу хіба як лісоруб. Тридцять чотири роки займався рубанням лісу. І ось декілька років тому він взяв до рук інший інструмент, завдяки якому обрізки липи чи вільхи перетворює на картини.
– Якось я познайомився з одним народним умільцем, – розповідає Михайло Павлович. – Мав можливість спостерігати деякий час за його роботою. Загорівся. Захотілося спробувати зробити щось подібне самому. І ось відтоді все й почалося.
У четвер 30 липня 2015 року о 16.00 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України в рамках літературно-музичного проекту «Мистецькі зустрічі в архіві-музеї» відбудеться творча зустріч із відомим американським бандуристом українського походження Юліяном Китастим (Нью-Йорк, США).
Юліян народився у Детройті (США). Гру на бандурі вивчав від батька Петра Китастого. Освіту здобув в Університеті Конкордія (Монреаль, Канада). Співпрацював із співачкою Мар’яною Садовською, композиторкою Аллою Загайкевич, режисером Вірляною Ткач та багатьма іншими видатними митцями світу.
Генеральному прокурору України п. Шокіну В.
Міністру культури України п. Кириленку В. А.
Меру м. Ірпінь п. Карплюку В. А.
Начальнику відділу культури, національностей
та релігій Ірпінської міської Ради Антонюк Є.П.
Повідомляємо Вас про те, що в ніч з 20 на 21 липня було здійснено акт вандалізму - зруйновано будинок в Ірпені по вул. Центральній, 15, в якому з 30-х до початку 50-х років ХХ століття проживав Максим Рильський та його родина. Цей будинок - визначна пам'ятка української культури. Тут бували славетні діячі української культури ХХ століття – письменники, музиканти, співаки, художники. Тут творилась історія сьогодення. Сад, посаджений Максимом Рильським і знаними діячами культури, та будинок, в якому народжувались різні ідеї, починання, і де написано багато визначних творів незабутнього класика української культури заслуговує на статус меморіальної садиби-музею. Викликає подивування, що в ювілейний рік, рік 120-річчя від дня народження М. Рильського, теперішні власники цієї земельної ділянки В.Раілко і Т.Десота, незважаючи на протести громадськості, виїзд на місце міліції та власні обіцянки почекати із знесенням будинку, вночі зруйнували будинок.