Жінка-УКРАЇНКА

Ініціатива від тижневика "Культура і життя" впевнено набирає творчих обертів. Черговий переклад вірша "Дивлюсь я на небо"  створив туркменський і шведський прозаїк, поет Ак Вельсапар. Народився він у 1956 році в Мари (Туркменістан). Закінчив факультет журналістики Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова (1979) та Вищі літературні курси Літературного інституту імені Максима Горького (1989). Публікується з другої половини 1970-х.

В 1979-1987 роках він працював редактором літературно-драматичної редакції Туркменського телебачення, а також старшим редактором знаного видавництва «Магариф» і завідувачем  відділу прози і публіцистики журналу «Ашхабад» (органу Спілки письменників Туркменістану). Національна слава прийшла до молодого письменника в 1986 році, коли він отримав престижну премію за повість «Динноголовий». У роки перебудови його ім’я не сходило зі шпальт газет та журналів не лише в Туркменістані, а й далеко за межами республіки.

Хто ми в цьому Всесвіті? Хто вирішує наші долі та обирає наші шляхи? Ми! 

Це ми обираємо думки, шляхи, коханих, розчарування, сум, хвилі, каву, чай, країни, потяги, пароплави, літаки! Зазвичай, ми живемо або в минулому, або в майбутньому, але Життя відбувається саме зараз. Твоє життя – тут і тепер! Подивися на себе в дзеркало, кого ти бачиш? Це ти? Не подобаються синці під очима, сумні очі? Ти давно хотіла щось зробити, змінити, перестати жаліти себе, але відкладала це на завтра? Думаєш, завтра хтось прийде та принесе тобі щастя, твою стрункість, красу, впевненість – як подарунок в обгортці? Зупинись. 

Видатний український письменник, публіцист, видавець, державний та громадський діяч, доктор філософії, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовковшитний із великим успіхом презентував у Чернігові свою нову, вже резонансну, книжку «Я бачив» – про Чорнобильську трагедію. Зустріч відбулася в обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка.

Художньо-документальна повість «Я бачив» – це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, свідка Чорнобильської катастрофи та самовідданого ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино болючу літературу пам’яті й об’єктивну літературу факту. Адже, на думку автора, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож у хвилюючому та проникливому творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС; простежені долі героїв; проаналізовані техногенні, економічні, соціальні та медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха; показані перспективи відродження і повернення забруднених територій у народногосподарський обіг.

26 квітня у столичному ресторані  «Старе Запоріжжя» відбулася перша зустріч в рамках проекту «Public Тalk with Vitalina Lavrinenko» ініційована харизматичною власницею ресторану Віталіною Лавріненко.  

Саме вона щиро й запросила всіх учасниць до розмови та  з особливою любов’ю розповіла  про «Старе  Запоріжжя», в історії якого багато і цікавого, і далекого, і смачного, і містичного.

До речі, містики в залі, де відбувалася зустріч,  взагалі того дня було не мало. Не аби як сприяла цьому  і присутність  на вечорі відомого психотерапевта, астролога  Світлани Сарасваті. Про що говорили особисто з нею?  Про життєві, на перший погляд повсякденні, але для кожного по-своєму важливі речі, про стосунки з чоловіками, про пізнання справжніх себе.

Свою підтримку заходу надала команда Community club на чолі з активною і життєрадісною Тетяною Люлькою. 

Знаний український письменник, голова Літературної спілки «Чернігів» та головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач став лауреатом державної літературної премії імені Олеся Гончара. Так високо оцінено його книжку новел і оповідань «Хочеться грози». Також цьогорічним лауреатом цієї престижної нагороди став Шевченківський лауреат, відомий письменник із Луцька, член Чернігівського інтелектуального центру Василь Слапчук. Його відзначено за роман «Та сама курява дороги», який побачив світ у видавництві «Український пріоритет».