Жінка-УКРАЇНКА

У Дніпропетровській Центральній міській бібліотеці відбулася презентація Всеукраїнського освітньо-культурного проекту «Рідний край у словах і барвах».

Проект замислювався як всеукраїнський, але в процесі подачі робіт набув статусу міжнародного. З поданих творів було обрано близько ста від 54 авторів з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей, а також з м. Нетанія (Ізраїль) і м. Сіфорд (Вірджінія, США).

Далі до проекту долучилися школярі і студенти. До віршів, оповідань і кількох повістей сучасних українських авторів було намальовано понад 200 ілюстрацій. Загалом обсяг самої електронної книги – 672 сторінки. Два розділи «Світ навколо нас» і «Барви України» адресовані дошкільникам і школярам молодшого шкільного віку, розділи «Людина і Природа» та «На порозі майбутнього» – для середнього і старшого шкільного віку. Загальний час озвучення книги складає понад 10 годин аудіозапису. Також за мотивами творів було створено 5 анімацій.

Він був великим подвижником святої справи збереження пам'яток історії та культури — понад 40 років очолював цю справу в західному регіоні Укрраїни. Ставши в 1964 головним архітектором Львівської реставраційної мастерні, перетворив її в самостійний регіональний Інститут «Укрзахідпроектреставрація», який очолював до 2005.

Триває збір коштів на пам'ятну дошку народному архітекторові, проект якої затверджено рішеннями Управління архітектури Львівської міськради і Міністерства культури України. Дошку планується встановити 16 квітня 2016 в Бернардинському дворику міста Львова. 

Всі благодійники, що перерахували не менше 50  гривень на картку ПриватБанку: 5168 7553 0334 1420, візьмуть участь у безпрограшній лотереї. Бажаючі також запрошуються на аукціон.

Група українських дітей в рамках міжнародного соціального проекту «Діти за мир у всьому світі», який об’єднує 35 країн світу, відвідали парламент Швейцарії. Учасників цього проекту привітали Голова Національної Ради Швейцарії, співголова Групи «Дружба з Україною» Кріста Марк Вальдер та Другий Віце-голова Національної Ради Швейцарії Д. де Бюман.

Всі присутні долучилися до проекту, написавши на символічних голубах побажання миру та розмістивши їх на створеній руками дітей карті України.

Люди незламної вдачі – ними багата українська земля, і це одночасно є славою і докором.

Славою, бо пройшовши усі випробування, такі люди не озлоблюються, а знову вірять у істину і пропагують її. А докором – бо найгіршими випробуваннями сильній людині часто стає сучасне їй суспільство. Уродженець тернопільського Росохача Степан Сапеляк (український письменник, літературознавець, правозахисник) кращі роки свого життя провів ув'язненим лише за те, що звинувачувався у піднятті українського стяга ще в далеких 70-х. Влада розцінила це як спротив державному устою і негайно здійснила обшук вдома у Степана. Старенька мама Ганна як сьогодні пригадує: «Прийшли до нас у дім, були в цивільному. Питали за сина і питали, чи не маємо схованої зброї чи книг. За зброю відказала зразу, що ми таким не займаємося, а книги маємо, і то багато, але чого би ми їх ховати мали», - щиро не розуміла звинувачень жінка... Згодом вона мужньо витерпить усе – і арешт сина, і його заслання (де провідувала його і просила Бога, щоби Степан живим лишився)... Її любові вистачило на те, аби дочекатися свого Степана, хоч як було важко.

"Майбутнє світло України ізринуло із забуття!
Воно живе, і вгору лине, і всім несе нове життя.
В нім дух безсмертності жеврінням воскрес із горя і пітьми,
Він всім несе весни проміння, і очищає сіре тління,
Щоби Божественним велінням у вічність знов повстали ми!"

Відчуття щастя і натхнення літало над усіма свідками та учасниками цієї події.  Так, ніби навіть ангели сподобили її своєю присутністю і осяяли неземними ликами.  Бо такого світ іще не бачив.  Ніде і ні в які часи. 

Радість сяяла на обличчях і заповнювала весь простір світлом любові та добра.  Аура божественної присутності та щирої дитячої любові облагороджувала кожного.  І хотілося її всотувати кожною клітинкою тіла, заповнювати свідомість, серце, очищувати нею душу. 

Відбувалося щось справді незвичайне і величне.