У Чернігові, Ніжині та Батурині більше 80-ти знаних письменників із 15-ти країн провели велике літературно-мистецьке дійство – відбувся перший міжнародний фестиваль інтеграції слова у сучасному арт-просторі «Литаври». Ідея належить письменниці, очільниця громадської організації «Центр новітніх ініціатив і комунікації» Тетяні Винник, яка й стала головним організатором масштабного проекту.
Власне, дехто з відомих літераторів дуже хотів приїхати, але просто не зміг, як от чудове творче подружжя – українка Анна Багряна та видатний болгарський поет Димитр Христов, однак на фестивалі їхні вірші все одно прекрасно звучали – їх читали колеги, учасники свята. Так само не забули і про наших друзів із Чорногорії (Ігоря Ремса), Гургена Баренца (Вірменія та США), Рісто Василевскі й Мічо Цв’єтіча (Сербія), македонки Віри Чорний-Мешкової, казахських письменників Роллана Сейсенбаєва та Галимкаіра Мутанова... Духовно вони були поруч із нами, і ми відчували цю підтримку!
У Науковій бібліотеці ЛНМУ ім. Данила Галицького відбувся поетичний марафон “16-значний код поета”, організований гутіркою “Севама” в рамках Львівського форуму видавців. Ще в липні очільниця “Севами” Оксана Яблонська написала на своїй фб-сторінці:
“Планую на осінь новий проект “16-значний код поета” (Літературний марафон про суть поезії).
Кожен поет особливий, хтось сумує, хтось сміється, чиїсь вірші легко упізнати, а хтось завжди несподіваний. Ми пропонуємо знайти 16 особливих ознак авторів-учасників марафону”.
На момент виголошення ідеї Оксана Яблонська ще не знала – де, як, із ким, а головне – склад “піддослідних поетів” за кілька місяців змінився ледь не весь. І от, марафон відбувся у Львові, чудово вписавшись у програму наймасштабнішої книжкової події – Форуму видавців. Щоправда, сама Оксана Яблонська не змогла бути на ньому присутньою, тож роль ведучих виконували її “в.о.” – Оксана Шевців-Мазур та Ольга Бражник.
Друзі!
Допоможіть не допустити інтеграцію, що веде до знищення європейського літературного світогляду наших дітей!!! Ми - вчителі, науковці, учнів, батьки - проти знищення предмету "Зарубіжна література"!!!
Ми «за» те , щоб в українській школі у взаємозв’язках викладалися окремо такі навчальні предмети: українська мова, українська література, зарубіжна література.
Відкритий лист Міністру освіти та науки України Л.М. Гриневич
Шановна Ліліє Михайлівно!
Ми, учителі зарубіжної літератури м. Чернігова, звертаємось до Вас із проханням переглянути позицію щодо вилучення предмета «Зарубіжна література» із навчального плану профільної школи 10-12 класів.
Предмет, який веде історію з 1992 року, є унікальним, тому що викладається виключно в школах України і не має аналогів ні в Західній, ні в Східній Європі.
Видатний польський поет, друг України і невтомний перекладач української літератури Юзеф Лободовський (1909–1988) став патроном нагороди, яка присуджується перекладачам із країн Центральної та Східної Європи і популяризаторам ідеї єднання народів.
Вже в 30-х роках минулого століття Юзеф Лободовський сміливо й пристрасно пропагував польсько-українську співпрацю. Публікаціями молодого автора зацікавився волинський воєвода Генріх Юзевський, який запросив енергійного публіциста до Луцька і доручив йому редакцію тижневика «Волинь». Редакторська робота Лободовського була спрямованою на пом’якшення польсько-українських конфліктів на Волині. Після війни, в еміграції Лободовський-перекладач цікавився творчістю тих авторів, чиє слово допомагало у боротьбі за свободу Вітчизни. Митець апелював до осередків української еміграції, наголошуючи на важливості поширення забороненої в Україні літератури і публіцистики. У перекладацькому доробку співця польсько-українського єднання – поетичні, прозові твори, літературна критика, науково-публіцистичні статті, що охоплюють широкий історичний діапазон – від епохи Київської Русі до сучасності.
Про літературно-поетичні майстер-класи, що відбулися 3-4 вересня 2016 року в санаторії «Пуща-Водиця» — Геннадій Горовий, поет, член Національної спілки письменників України, голова КОО ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», випускник Університету «Україна».
Ми всі приходимо у цей світ із зернинкою якогось таланту в душі. І це достеменно. Неталановитих людей не існує в принципі. Хтось здатен проявити себе у мистецтві, хтось у науці. Тільки от комусь байдуже до свого таланту, а хтось понад усе прагне його зростити. Безумовно, ті, що вибрали непростий шлях вдосконалення, заслуговують на підтримку своїх більш досвідчених колег. І таку підтримку вони мають. Існує чимало різноманітних творчих гуртків, студій, щорічних мистецьких заходів, на яких, як то кажуть, тільки серце розкривай.
9.50 – 11.00 “Віслава Шимборська в дзеркалах перекладів: “Радість писання…”. Свої переклади українською і білоруською читають учасники конкурсу на найкращий переклад поезії Віслави Шимборської (Konkurs na najlepsze tłumaczenia poezji Wisławy Szymborskiej na język rosyjski, białoruski, ukraiński, Wrocław, 2015) Наталія Бельченко, Олег Коцарев, Сяргей Прылуцкі, Юлія Стахівська (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 215 аудиторія).
11.20-12.40 Зустріч із представниками літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» Віктором Небораком (презентація літературознавчої книги Віктора Неборака “Іван Франко: вершини і низини”: проблеми перцепції української класики) та Олександром Ірванцем (прочитання “З двох останніх книг вибраного”) (Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя, 212 аудиторія).
З 3 по 4 вересня 2016 року в мальовничому санаторії «Пуща-Водиця», що у Києві, відбувся Творчий літературно-поетичний семінар «Кастальський ключ». До організації та участі у семінарі долучилися випускники Університету «Україна». Поет, член Національної спілки письменників України Геннадій ГОРОВИЙ став одним з організаторів заходу, Світлана ПАТРА Руслан ІЩЕНКО та Світлана ПРОНІНА стали учасниками семінару.
Організаторами заходу виступили ГО «Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», відокремлений підрозділ «Київська обласна організація ВГО «Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів», за фінансової підтримки Міністерства соціальної політики». Деталі - у матеріалі Тіни ОВДІЙ.
Важко визначитись, чого більше у цій людині – журналістики чи поезії? Олег Вістовський, уродженець села Іване-Золоте, Заліщицького району, поєднує в собі багато талантів: працює у поетичному жанрі, творить публіцистичні полотна, пробує себе на перекладацькій ниві, і то досить успішно. У його творчому пуделку багато всілякого добра: співпраця в альманахах «Вітрила», «Подільська толока», журналах «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль», «Бористен», газетах «Молода гвардія», «Вільне життя плюс», «Літературна Україна», «Ровесник», «Свобода» (Тернопіль), «Молодий Буковинець» (Чернівці), «Колос» (Заліщики). Поетична збірка «У стремені Дністра», книга «З людьми і для людей» (співавтор), редагував видання КУНу «За променем сонця». А ще – крайова літературно-мистецька премія імені Петра Ковальчука у номінації «Літературна та публіцистична творчість», лауреат цьогорічного Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича.
Наприкінці літа Творче об'єднання дитячих письменників КО НСПУ закликало освітян міста та бібліотекарів провести 1-го вересня спільну акцію "Українська мова – запорука нашого миру". Ці слова висловив у День української мови та писемності боєць 54-го розвідувального батальйону Олег Волков. Основна ідея заходу полягала в тому, щоб сучасні українські письменники проговорили на відкритих зустрічах з дітьми, батьками: про роль мови у зміцненні нації; про вплив слів на свідомість людини; про перехід від однієї мови до іншої, як зміну одного світогляду на інший (за Гумбольдтом); про мову як інструмент миру та ін.
Відомі українські письменники з Чернігова Тетяна та Сергій Дзюби щойно перемогли на престижному Міжнародному літературному конкурсі імені де Рішельє, в Одесі, в якому взяли участь більше 200 письменників із понад 20-ти держав: України, США, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Росії, Білорусі, Австралії, Японії, Китаю, Індії, Ізраїлю, Естонії, Казахстану, Узбекистану, Вірменії...
Чернігівці здобули найвищі нагороди – водночас три «Діамантових Дюки»: у номінації «Поезія», одній із найпрестижніших (відзначені Тетяна і Сергій); а поет, прозаїк, публіцист, автор творів для дітей , радіодраматург, перекладач, критик, пародист Сергій Дзюба виграв літературні Олімпійські ігри (літературне багатоборство, де змагалися письменники, які працюють у різних жанрах), тобто став першим Олімпійським чемпіоном із літератури.