Найбільший та найдорожчий скарб у кожного народу – це його мова. У мові – душа народу, його історія та майбутнє. В Україні питання мови завжди було і є питанням політичним, адже мова – засіб націєтворення і державотворення. У час російсько-української війни українська мова є потужним маркером національної ідентичності, могутньою зброєю у боротьбі проти ворога.
До Дня української писемності та мови у Національному музеї літератури України відбувся круглий стіл «Мова – щит! Слово – зброя!», на якому обговорювалося широке коло питань: мова – код нації, українська мова як зброя в російсько-українській війні, державна мовна політика, українська мова у цифровому світі та друкованих виданнях, українські письменники в обороні та розвої української мови, мовна програма в Національному музеї літератури України.
У часи, коли війна щодня нагадує про себе сиренами, тривогами, новинами з фронту й тяжкими втратами, може здаватися, що культура не на часі. Та насправді саме вона є тим духовним щитом, який захищає наш народ не менше, ніж зброя. Бо непереможним є той, хто навіть у найскладніші дні зберігає свою ідентичність, мову, пам’ять і мистецтво.
Нещодавнє вручення літературної премії імені Михайла Чабанівського на Харківщині стало цьому підтвердженням. У селищі Сахновщина, де осінь щедро розстеляла золотий килим з листя, зібралися письменники й журналісти з Києва, Львова, Кропивницького, Харкова, місцеві літератори, краєзнавці, педагоги, шанувальники українського слова. Концертна програма, тепла атмосфера, щирі оплески глядачів і особлива увага організаторів створили відчуття єдності, якого так потребує українське суспільство.
Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото /Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2025,— 168 с.
“Кажуть, що в біді чужі люди стають своїми”.
Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото / Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час Змін Інформ, 2025, — 168 с. + вкл., іл. ISBN 978-617-8136-42-0.
Ця книга не тільки незвична, але й незвичайна, бо війна в ній скоріше відчувається, ніж просто описується. Біда, спричинена війною, просочується у самі глибини єства читальника, у кров і плоть, змушує разом з авторами наново переживати події 2022 року. Це – книга про співпочуття людей в часи, коли раптово руйнується звичне життя, світ стає малозрозумілим і подекуди навіть ворожим. Лаконізм, образність, концентрація почуттів на тлі гостро відчутної правдивості емоцій і Тетяни та Юрія Пероганичів, і хлопчика Богданчика стає фактографічною мозаїкою буднів людей, відірваних від свого дому. Це – правда про війну, яка вражає позірною буденністю і непідробною справжністю. А ще – це тонко переданий внутрішній світ людей, які попри все не втратили віру в милосердя і людяність. “Завжди пам’ятатимемо, як нам господар розпалював п’єц у сусідній кімнаті ранесенько, поки ми спали, ... як полагодив для Богдана велосипед, ... поїздку на галявини з квітучим шафраном... І ще багато всього”.
17 лютого, у Вікіпедії українською мовою розпочався тематичний тиждень з написання статей про письменників Києва. Досвідчених редакторів та новачків заохочують створити нові і покращити наявні статті у Вікіпедії.
Вікіпедія — це вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен. Вона існує завдяки тому, що добровольці у свій вільний час додають в неї інформацію про цікаву їм особу, подію чи інші речі. Час від часу проводяться акції із закриття прогалин у певних темах — тематичні тижні.
Ініціатор тижня — Київська міська організація Національної спілки письменників України. Технічно оформити тиждень і організувати спільноту редакторів допоміг співзасновник «Вікімедіа Україна», активний редактор Вікіпедії Юрій Пероганич.
Голова Правління КО НСПУ, дитяча поетеса Марія Морозенко зауважує:
17 листопада Національний музей літератури організував гранично важливий та актуальний захід – зустріч із письменниками, чиї твори увійшли до першої в Україні антології майданівської лірики «Материнська молитва. Українки — героям Майдану», котра побачила світ у видавництві «Наш формат» у лютому 2014 року. Її упорядниця – знана письменниця та громадсько-культурна діячка Тетяна Череп-Пероганич. У книзі опубліковані поезії Оксани Радушинської, Тетяни Череп-Пероганич, Іванни Стеф’юк, Галини Фесюк та багатьох інших письменниць (про "Материнську молитву" читайте: http://surl.li/arzgb).
«Зазначу, що збір матеріалів як такий — не оголошувався, - розповідає Тетяна Череп-Пероганич. – Восени 2013 року ми створили портал «Жінка–УКРАЇНКА», яким я керую. І вірші, що надходили на нашу пошту — в часи Майдану вони буквально посипалися. Я не пригадаю, аби ми відхилили котрийсь текст. Дуже хотілося зберегти оті поетичні скарби новітньої історії України».
15 лютого Чернівецьку та Івано-Франківську область відвідали подружжя Юрій та Тетяна Пероганичів.
«Музей Марка Черемшини… Зустріч одна із тих, що запамʼятається нам назавжди», - так охарактеризували цей насичений і надзвичайно багатий на враження день наші гості по приїзді до Києва.
Юрій Пероганич – співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна», український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.
У Снятинському літературно-меморіальному музеї Марка Черемшини пан Юрій для усіх зацікавлених провів захопливу лекцію-презентацію, у якій висвітлив базові питання, що стосуються відомої онлайн-ениклопедії «Вікіпедія»: як створювати та редагувати статті, переваги та недоліки відкритого редагування, хто такі патрульні «Вікіпедії» та як створити інформаційну онлайн-енциклопедію одного району. Отримати такі цінні відомості зібралися науковці, просвітяни, краєзнавці та педагоги з Івано-Франківської та Чернівецької областей.
Днями у селі Дроговиж Миколаївського району на Львівщині, в рамках 13 Книжкової толоки, до речі, з того села родом Люба Хомчак - засновниця Книжкової толоки, відбулася літературно-мистецька зустріч письменників із жителями, які прийшли до оновленого закладу культури з ісвоїми дітками, аби послухати поезію.
Творча імпреза стала культурною подією для мешканців. Адже так багато письменників одночасно, та ще із "трьох столиць" України - Києва, Харкова, Львова, люди тут точно не бачили і не чули ніколи.
А на зустріч приїхали письменники та громадські діячі - Сергій Пантюк, Тетяна та Юрій Пероганичі із Києва, Марія Козиренко із Харкова, Зиновій Суходуб та Галина Фесюк зі Львова.
15 лютого 14:00 - Перша збірка поезій про Майдан: п'ять років по тому
Організатори: УНІА «Укрінформ»; Громадська організація «Творча еліта України».
Учасники: Юрій Пероганич - ініціатор створення збірки; Тетяна Череп-Пероганич - ініціатор створення збірки; Сергій Сай-Боднар – керівник прес-служби Укрінформу; Віктор Генералюк – начальник відділу мовної політики управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України; Лариса Ніцой - дитяча письменниця, педагог, громадська діячка; Леся Горова - народна артистка України, співавтор збірки; Наталія Богданець-Білоскаленко - головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук; Ніна Головченко - літературний критик.
Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (рішення №12) нещодавно відзначені:
Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.
Вісімнадцятий рік поспіль українці пишуть диктант національної єдності. У День української писемності та мови кожен може перевірити себе, послухавши диктант на «Українському радіо». Цього року текст склав та зачитав доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.
Писати текст потрібно від руки, а потім, протягом 24 годин надіслати його на перевірку – звичайною поштою, або ж відсканований чи сфотографований на електронну пошту редакції «Українського радіо».
Палацово-парковий ансамбль «Самчики» — музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова Хмельницької області. Палац є одним з найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році, садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області. 27 травня, вже вчетверте, на території музею відбувся мистецький захід "Імпреза по-самчиківськи", організаторами якого всі ці роки виступають справжні друзі директор музею-садиби Богдан Пажимський, письменниця, громадська діячка, волонтер Оксана Радушинська і засновники мистецького порталу "Жінка-УКРАЇНКА" Юрій та Тетяна Пероганичі.
Якщо перегорнути сторінки фестивалю, то він розширюється, приймає в свою теплу мистецьку родину нових і нових поетів та виконавців. Хтось приїздить всі роки підряд, як, приміром, Народна артистка України Світлана Мирвода, поет, композитор, співак Юрій Старчевод, бандуристка Юлія Григорук, письменники Любов Сердунич, Віталій Міхалевський. У попередні роки на святкову самчиківську сцену виходили Народний артист України Олег Дзюба, лауреат мистецьких конкурсів, український баритон Маркіян Свято, композитор Іван Пустовий, поетеси Ярина Мавка (Ірина Кравчук), Лілія Батюк-Нечипоренко та багато інших.
Неймовірно багато душі в зустріч гостей і проведення заходу вкладають всі працівники "Самчиків" -завжди упорядкована територія, цікава екскурсія маєтком, виставка народних умільців, смачненні вареники, куліш, уха та пам'ятні сувеніри.