Підступаючи до читання нової книжки відомого автора, я завжди ловлю себе на застереженнях про те, чи автор не «виписався», чи не грішить повторами у темах і художніх засобах, чи так само буде його поетичний світ впізнаваним… І ще багато подібних рефлексій може виникати. Але безперечним залишається одне: нова книжка – це завжди подія.
«Зникома зима» (Вінниця, ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2023) – 19-та книжка нашого земляка з Сокільця, відомого письменника, видавця, громадського діяча, а тепер ще й військовослужбовця ЗСУ Сергія Пантюка. Обкладинка «Зникомої зими» проілюстрована фрагментом картини творчого і бойового побратима автора, художника, а також письменника та військового Бориса Гуменюка.
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.
"Віршню" незабаром 30. Традиційно напередодні його проведення говоримо із засновником фестивалю - відомим українським письменником, громадським діячем, українським воїном Сергієм Пантюком.
- Фестиваль не втрачає актуальності. Щоразу, як тільки, з'являється оголошення про його чергове проведення – під цим оголошенням безліч схвальних коментарів від авторів різного віку, які бажають виступити. Сергію, чим "зваблюєш" шанувальників фесту? Які творчі секрети маєш?
— За багато років, думаю, причетні до творення літератури люди помітили, що "Віршень" – вимогливий до наявності таланту і водночас дуже демократичний фестиваль. А ще він створює дружню, майже родинну атмосферу та згодом надовго залишає цей позитивний посмак. Хіба цього недостатньо, щоб "звабити" нових адептів? А ще "Віршень" – не бренд і не проєкт, це явище і середовище, яке протягом минулих кількох років розвивалося і функціонувало мало не цілорічно. Ще й у різних куточках України. А сам я старався якомога менше впливати на цей процес, передаючи умовні повноваження усім охочим. Мабуть, саме тут таїться секрет успіху.
Культурна референтура ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича
На конкурс приймаються твори виразного громадянського, патріотичного звучання, написані українською мовою, які раніше не публікувалися.
До участі в конкурсі запрошується українська молодь віком до 25 років.
Конкурс проводиться в 4-х номінаціях: Поезія (3−5 віршів), Художня проза (одне оповідання чи новела обсягом до 10 тис. знаків), Есеїстика, публіцистика (один текст обсягом до 5 тис. знаків), Буктрейлер (мультимедійна рецензія/анонс/відгук на/про українську книгу патріотичного змісту)...
Ніна Головченко
Фото Олександра Вакуленка
25 травня 2019 року на засіданні Проводу українських націоналістів (ПУН) у Києві відзначили переможців першого Всеукраїнського дитячого конкурсу патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича.
Сонцем, дощем, пахощами квітучих каштанів, акацій, півоній зустрічав Київ талановитих українських дітей, які з мамами-татами, сестричками-братами-друзями, з учителями приїхали до столиці з різних куточків України.
У першому Всеукраїнському дитячому конкурсі патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича, що був зорганізований Культурною референтурою ОУН і тривав з 14 жовтня до 31 грудня 2018 року, взяли участь 51 учасник із сіл і містечок Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луцької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської (19) областей, із міст Києва, Житомира, Запоріжжя, Кривого Рога, Білої Церкви (Україна), а також із Норвегії та Польщі.
Учасники журі (голова журі ― Богдан Червак, голова ОУН; Ніна Головченко, літературознавець, керівник Культурної референтури ОУН; Іван Андрусяк, поет, дитячий письменник; Борис Гуменюк, поет-воїн, громадський діяч; Сергій Пантюк, поет, прозаїк, громадський діяч) визначили переможців. Ними стали:
Днями у селі Дроговиж Миколаївського району на Львівщині, в рамках 13 Книжкової толоки, до речі, з того села родом Люба Хомчак - засновниця Книжкової толоки, відбулася літературно-мистецька зустріч письменників із жителями, які прийшли до оновленого закладу культури з ісвоїми дітками, аби послухати поезію.
Творча імпреза стала культурною подією для мешканців. Адже так багато письменників одночасно, та ще із "трьох столиць" України - Києва, Харкова, Львова, люди тут точно не бачили і не чули ніколи.
А на зустріч приїхали письменники та громадські діячі - Сергій Пантюк, Тетяна та Юрій Пероганичі із Києва, Марія Козиренко із Харкова, Зиновій Суходуб та Галина Фесюк зі Львова.
10 лютого з 16.00 до 23.00 у приміщенні видавництва «Смолоскип» (м. Київ, вул. Межигірська, 21) відбудеться: 23-й Всеукраїнський фестиваль поезії та авторської пісні «ВІРШЕНЬ».
До участі запрошені як відомі, так і молоді сучасні мистці та мисткині. Зокрема, Іван Андрусяк, Брати Капранови, Борис Гуменюк, Олена Задорожна, Олег Короташ, Леся Мудрак, Олекса Бик, Сергій Василюк (гурт «Тінь Сонця»), дует «Живосил і Осяйна» (Василь Лютий і Оксана Бут), Дмитро Лінартович, Леся Рой (гурт «Телері»), Юрій Рудницький (гурт «Ордер на ареSZт», Неля Франчук та багато інших.
Почесний гість фестивалю – гурт «Рутенія».
У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі у рамках проекту «Театрліт» відбулась прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка «Пан Перевертас та інші» у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.
Створити театральний проект на поетичному матеріалі – своєрідний виклик для усіх учасників дійства. Для режисера, який має вибудувати сценографію так, аби не зрадити основний принцип театрального мистецтва – показати світ через дію; для акторів, які мають не просто художньо декламувати вірші, а їх проживати, пропускаючи через серце досить широкий спектр емоцій – від радості до болю; для автора п’єси, який мусить увібгати у майже годинну виставу розмаїття творчої особистості письменника, який пише для дітей і дорослих, поезію і прозу, а ще воює, ламає стереотипи, мислить, шукає себе у цьому світі й світ у собі. Прем’єра вистави «Пан Перевертас та інші» у Чернігівському молодіжному театрі засвідчила, що все це вдалося! І запальний творчий колектив у складі письменника й тепер уже актора Сергія Пантюка, режисера-постановника Олексія Биша, соліста чернігівського театру естради «Феєрія» Іллі Клименка, акторки Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка Світлани Сурай зібрали аншлаг.
У вівторок, 22 січня, у Чернігівському молодіжному театрі в межах проекту “Театрліт” відбудеться прем’єра поетичної вистави за творами відомого літератора і громадського діяча Сергія Пантюка “Пан Перевертас та інші” у постановці заслуженого артиста України Олексія Биша.
До роботи над виставою долучилися також автор п’єси за творами Сергія Пантюка Дмитро Мамчур, соліст чернігівського театру естради “Феєрія” Ілля Клименко, акторка Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка Світлана Сурай та співробітники ТРК “Свобода. ФМ”.
Нагадаємо, “Пан Перевертас та інші” – друга вистава проекту “Театрліт”, втілюваного Чернігівським молодіжним театром на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком і започаткованого заслуженим діячем мистецтв України Геннадієм Касьяновим, який керував молодіжним театром понад тридцять років.
Першу виставу, за творами відомого поета Олега Короташа, було створено торік. У планах театру – співпраця з іншими літераторами для популяризації сучасної вітчизняної поезії на теренах України та поза її межами.
Посилання на подію у фейсбуці: https://www.facebook.com/events/
Культурна референтура ОУН оголошує конкурс патріотичної поезії імені Олени Теліги та Олега Ольжича
З лютого 2019 р. виповнюється 90 років з дня створення Організації Українських Націоналістів – провідної політичної сили української нації в послідовній, безкомпромісній, жертовній боротьбі за відновлення Української Самостійної Соборної Держави.
Ясна річ, ця самовіддана боротьба велася не лише збройно й політично.Надзвичайно потужна зброя – слово, самобутня українська національна культура. Це дуже добре знали славетні українські поети Олена Теліга та Олег Ольжич, які очолювали Культурну референтуру ОУН (КР ОУН). Їхня творчість стала взірцем української патріотичної поезії.
Нагородження авторів найпомітніших книжкових видань 2017 року Літературні підсумки року «Глиняний кіт» відбулося 12 квітня 2018 року.
На церемонії, яка відбулася в Києві, в Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса, було оголошено імена двадцяти лауреатів.
Організатори дійства:
Вели церемонію поетка Олена Задорожна і голова Київської міської організації НСПУ, письменник Володимир Даниленко.
Вже стало доброю традицією напередодні фестивальних днів зустрічатися з організатором українського поетично-музичного фестивалю «Віршень» - письменником, видавцем, громадським діячем Сергієм Пантюком, якому завжди є що розповісти і про цей багаторічний захід, і про самих учасників.
- 10 лютого знову збере своїх постійних і нових митців та шанувальників «Віршень». Скільки років виповнюється фестивалю і що найголовнішим, як організатор, в його існуванні бачите для себе?
- Це буде 22-й фестиваль. І відбувається він 22-й рік поспіль. Для людини – це молодість, а для фестивалю – мабуть, зрілість. І коли я озираюся назад, сам дивуюся: скільки талановитих, яскравих, неординарних людей виступило на його сцені!
Я свідомий того, що в межах загального культурно-мистецького процесу в Україні «Віршень» є лише незначним епізодом. Але важливим є те, що кожен, хто хоч раз занурився у невимушену «віршневу» ауру, несе її далі – у своє місто чи село, у своє мистецьке оточення, у свою родину. А це поступово і невпинно розширює такий важливий для нас духовний простір. Наголошу – український простір.
- Якщо брати до уваги рівень виступів тих, хто був на початках, і аналізувати твори з якими учасники виступають сьогодні – різниця в чому? Чи є вона взагалі? Розвивається українське слово, чи пасує перед митцями минулих років?