Жінка-УКРАЇНКА

Вишукане поєднання поезії і фортепіанної музики наживо створило камерну мистецьку атмосферу в одній із віталень Будинку вчителя в центрі Києва.

Для шанувальників творчості Лариси Петрової листопад несподівано наповнився теплом і затишком. Серед «осінніх днів оранжевих відтінків» звучали вірші Лариси Петрової в авторському виконанні та у виконанні Леоніда Нечипорука і Наталії Кудряшової. Вірші-роздуми, вірші-зізнання, вірші-відчуття, вірші-драми, вірші-«не схололі почуття»…

13 жовтня у Київському будинку вчителя за підтримки творчого об’єднання «Світлина», яку очолює у столиці неординарна особистість Лариса Петрова, відбувся творчий вечір талановитого композитора і автора-виконавця Віктора Ліфанчука.

Романсами та піснями артист миттєво взяв у полон весь зал, бо музика й слово вражали своєю силою і красою. 

Шляхетний, щирий, людяний - він доносив у піснях до глядача всі свої печалі та радості. Тому не дивно, що в очах багатьох шанувальників творчості Віктора Ліфанчука впродовж всього вечора стояли сльози. Бо ж тема кохання близька кожному, а зі сцени так багато линуло пісенних композицій саме про любов.

Прозвучали пісні на слова поетів Лариси Петрової, Степана Галябарди, Ніни Бай, Тетяни Череп-Пероганич, Антонії Цвіт та багатьох інших.

25 квітня у Київському міському будинку вчителя відбувся концерт учасників порталу «Жінка-УКРАЇНКА» під назвою «Світло душі». Це свято української пісні, поезії, акторської майстерності, можливо б і не відбулося, аби не потужна підтримка Творчого об'єднання «Світлина» Спілки жінок міста Києва (керівник Лариса Петрова) та Товариства «Чернігівське земляцтво» (виконавчий директор Тетяна Літошко). 

Не легкий нині переживаємо час. Війна на сході країни нікому не дає спокою. І часом так не вистачає доброго слова, щирого спілкування.

Слово «вінтаж» увібрало кілька понять. Це і вино певного року виробництва; і суміш стилів,  коли старовинні елементи декору вплетені в сучасний інтер’єр… Також це в індустрії моди – предмети минулого у сучасній інтерпретації. Вінтажем називають і вироби із металу, порцеляни тощо, виконані вручну, тобто антикваріат. Навіть у мистецтві фотографії побутує це поняття: відбиток знімку з оригіналу…І ось, уявіть собі, - як усе це  втілити в сценічному дійстві? Тобто перенести  поняття вінтажу на сцену. Здавалося б, -  неможливо! Та відомій українській поетесі Ларисі Петровій й не менш відомому в Україні та за її межами композитору Леоніду Нечипоруку це вдалося! Свідками цієї безумовної творчої перемоги з назвою «Кав’ярня називалась «ВИР» недавно стали численні глядачі у Київському будинку учителя.

Відомі широкому загалу шанувальників сучасного мистецтва поетеса Лариса Петрова і композитор Леонід Нечипорук створили захоплюючу поетично – музичну композицію в стилі ретро, що має назву «Кав’ярня називалась "ВИР"».

В її основу покладено хвилюючу розповідь про двох закоханих, які пронесли через своє життя палкі почуття.

Композиція складається з прозово – поетичних і музично – пісенних фрагментів, об’єднаних в єдине ціле.