Названо переможців I-го міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора", організованого літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.
Це літературне змагання поетів полягатало у висвітленні проблем духовного минулого, нинішнього та майбутнього розвитку України. Редакція журналу «Склянка Часу*Zeitglas» ознайомило широке коло читачів з найкращими зразками нинішньої поезії, котра не знає кордонів та утисків цензорів.
До конкурсного розгляду бралися твори українською та російською мовами. У зазначений термін до редакції журналу надійшло 1789 творів сучасних авторів з України та зарубіжжя.
День травневий ще зранку на сонці по вінця настоявсь.
Вмив Успенський собор, вмив і нас, і розбуджений Канів.
І пливли ми у нім до Шевченка людською рікою,
Мов Дніпро: повноводно, широко, розкуто, весняно.Так колись і його в путь трагічну, прощальну, останню
Шляхом канівським тим пронесли у гіркій домовині…
І не просто на гору знесли на Чернечу останки –
За Поетом пішла-підвелася уся Україна.Велелюдна ріка – волелюбна, невтримна і вільна:
Що омріяв Тарас. І за неї в неволі жорстоко карався.
Як це дивно, їй-право: пішла за Поетом уся Україна,
Вслід за словом його – із колін Прометеєм звелась-піднялася!
Під час закриття літературно-мистецького фестивалю «КобзарТ», присвяченому 200-річчю Шевченка, його поезію «Тече вода з-під явора» проілюстрували на воді.
До 200 річниці з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка на сайті київського Музею Якубовських відкрита віртуальна виставка українських народних картин.
Про це повідомив Олег Якубовський — власник і директор музею.
Адреса виставки: http://yakubovski.kiev.ua/akcija28.html
У Дніпропетровську вперше презентували масштабне дослідження генеалогічного дерева Тараса Шевченка в регіоні. Серед нащадків Великого Кобзаря за лінією його старшої сестри Катерини, яка виняньчила поета, чимало визначних людей: це відомі лікарі, педагоги, науковці – виявив дніпропетровський краєзнавець Микола Чабан.
Життя і творчість Тараса Шевченка пов’язана з Придніпров’ям, зазначають краєзнавці: один із найвизначніших його творів, «Заповіт», кажуть вони, написаний саме тут. На це вказують рядки твору «було видно, було чути, як реве ревучий». «Ревучий», припускають науковці, – це назва найстрашнішого дніпрового порогу.
26 березня 2014 о 15:00 в рамках презентації освітнього інтернет-порталу «Тарас Шевченко» (kobzar.ua) буде показаний перший український фільм-біографія про життя Тараса Шевченка. Стрічку, зняту в 1925 році, «наживо» озвучить фольклорний гурт «ГуляйГород». Гості також зможуть відвідати виставку малярських творів великого Кобзаря.
Захід присвячений презентації освітнього інтернет-порталу «Тарас Шевченко» (kobzar.ua) і відбудеться в залі засідань музею НаУКМА за адресою: вул. Г. Сковороди, 2 (ІІ поверх).
Організатор заходу — Мала Академія Наук України за підтримки Києво-Могилянської Академії та Bionic University.
Я їх любив: кохані жінки Тараса Шевченка : поема / Любов Гонтарук. — Київ, 2014, «Золоті ворота». — 96 с., 8 арк. портр.
Довгий час побутувала думка, що Тарас Шевченко і кохання — речі несумісні. Молодий столичний художник і поет, бажаний гість на балах і в аристократичних салонах, любитель театральних вистав і музики — Тарас Шевченко кохав і був коханим! 22 роки кріпацтва і 10 років солдатчини скалічили його особисте життя. Він попадав в химерний любовний трикутник, над ним тяжів меч нерозділеної любові, він кохав без взаємності і дозволяв себе кохати, впадав у розпач і все життя мріяв про сімейний достаток, власну хату і вишневий садок.
У своїй новій книжці «Я їх любив. Кохані жінки Тараса Шевченка» Любов Гонтарук показала, що Т. Г. Шевченко — не лише геній, Великий Українець, а й проста, земна людина.
Завантажити книгу в форматі PDF
12.03.14 Територіальний центр ветеранів, м. Дніпропетровськ, Україна. Олена Швець-Васіна виконує власну пісню на вірші Т.Г.Шевченка "Що ж мені робити?"
Поет живе в серці народу. У випадку Тараса Шевченка того сказати мало. Ще за життя він став ніби національним пророком і перейшов в леґенду. Його заборонене слово стало загадковим і віщим. Його ім'я ввійшло в притчу про переслідуваних і гнаних за правдую. В революцію 1917 року це ім'я написали на прапорі національно-визвольної боротьби. Після поразки української революції комуністи написали його на своєму прапорі ще більшими літерами.
учень 10 класу фізико-математичного факультету
ліцею природничо-наукового навчання м. Жовтих Вод
На сторінках бринить кришталь,
і знову ти стаєш до бою.
Ти бачив все – війну, печаль,
ти нам сказав, що таке воля.Співаєш тихо крізь біль та піт
В країн ітій, яку приспали.
Козацька кров за сотні літ
знов пролилась і знов повстала.Сліпець-кобзар в степу вночі
зустрів тебе, німу та кволу,
він бачив все, не промовчить,
моя Вкраїно барвінкова.