Відомий український мандрівник, наш земляк Михайло Павлюк зараз перебуває в Індонезії! Свого часу ми спілкувалися, коли звичайний сільський юнак зумів втілити, здавалося б, таку неймовірну мрію – здійснив напрочуд екстремальну й тривалу подорож багатьма країнами Азії. Протягом трьох років він тоді проїхав автостопом Росію, Казахстан, Китай, Лаос, Камбоджу, Таїланд, Малайзію, Індонезію, Бруней, Східний Тимор, Філіппіни, В’єтнам… Тобто понад вісімдесят тисяч кілометрів! Можете собі уявити?
Самотужки, без досвідчених провідників-тубільців, ризикуючи життям, підкоряв вершини найнебезпечніших вулканів та гір; пройшов пішки сотні кілометрів лісовими нетрями й спав у наметі, насолоджуючись чарівною екзотикою нічних джунглів… Найвродливіші місцеві дівчата не раз пропонували мандрівникові взяти їх заміж, однак Михайло вирішив: ще не час, і повернувся додому.
На Придесенні дружно й мирно живуть люди різних національностей. В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка чудово проходили свята білоруської, грецької, єврейської, азербайджанської польської, німецької, грузинської громад, – наших співвітчизників, патріотів України.
Нині, в рамках днів вірменської культури у нашій державі, до обласної бібліотеки завітали активісти Спілки вірмен України. Свято вийшло гарне, яскраве, зворушливе, справді, від душі. Вели його співробітник бібліотеки Вікторія Солонікова та юна талановита вірменка Єлизавета Аветісян.
Ічнянське об’єднання літераторів «Криниця» знають не лише в Україні, а вже й за кордоном. Адже «криничанкою» стала, наприклад, письменниця з Болівії: дізнавшись про добрі справи українців, поважна пані попросила прийняти її до такого чудового літературно-мистецького товариства.
«Кожною з вісімдесяти виданих книжок опікувався Віктор Кияновський!»
Цю почесну нагороду засновано у 1998 р. Чернігівським медіа-клубом за сприяння Національної спілки письменників України та міжнародних громадських організацій. З 1 листопада 2014 року засновником премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців та журналістів із сорока п’яти країн світу.
Рішення ухвалює Комітет із нагородження Міжнародною літературною премією імені Миколи Гоголя «Тріумф», до якого входять знані письменники і науковці.
Серед лауреатів минулих років – Іван Кошелівець, Петро Яцик, Оксана Забужко, Василь Голобородько, Михайло Слабошпицький, Василь Слапчук, Віра Вовк, Сергій і Тетяна Дзюби, Михайло Сидоржевський, Дмитро Стус, Марко Павлишин, Віктор Баранов, Ігор Павлюк, Євген Баран, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Марко-Роберт Стех, Анна-Галя Горбач, Дмитро Чистяк, Дмитро Дроздовський, Димитр Христов, Боян Ангелов, Елка Няголова, Атанас Ванчев де Трасі, Ак Вельсапар, Єтон Келменді, Петро Захаров, Сограб Рагімі, Хрісто Петрескі, Ефраїм Баух, Войцех Пестка, Євген Чигрин, Ауезхан Кодар та інші відомі люди з України, США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Бразилії, Австралії, Бельгії, Швеції, Болгарії, Словаччини, Польщі, Ізраїлю, Македонії, Латвії, Росії, Казахстану, Туркменістану, Грузії, Вірменії, Молдови, Білорусі, Косова, – письменники, перекладачі, науковці, меценати, журналісти, громадські діячі, актори театру й кіно, музиканти, художники, працівники освіти і культури.
Той, хто любить кашу їсти,
Проживе аж років двісті;
Буде сильним, мов солдат,
І народить сто малят!
ТАРІЛКА
Любить жартувать Людмилка:
– Ой, не вічна ця тарілка!
А колись на всій Землі
Не було їх взагалі.
Що ж робили дітки й мами?
Їли ніжками й хвостами…
Чернігівець Вадим Бабанський саме переживав кульмінаційний момент свого сну. Вони з Тонею нарешті усамітнилися на дикому кримському пляжі, абсолютно безлюдному в травні (недаремно майже рік разом загартовувались вдома – у Чернігові!). Хутко роздягнулися і, оголені, немов прадавні Адам та Єва, поринули в бурхливі хвилі... Згодом, стрімко діставшись берега, Вадик милувався засмаглою, граціозною дружиною, якій все не хотілося виходити на сушу. Мимоволі зітхнув: так, він у Тоні – лише другий, адже понад усе на світі його кароока богиня кохає... море. І з цією жагучою пристрастю нічого не вдієш. Море – не чоловік, його, заради прекрасної панночки, на дуель не викличеш. Отож терпи, козаче! Ну, не ревнувати ж власну дружину до якоїсь „калюжки”...
Она прошла, как каравелла, по зелёным волнам,
Прохладным ливнем после жаркого дня.
Я оглянулся посмотреть, не оглянулась ли она,
Чтоб посмотреть, не оглянулся ли я.
З пісні Максима Леонідова «Видение»
Про Діогена та ввічливу кондукторку
Сашко звично їхав у тролейбусі „зайцем” і совість його не мучила – звідки гроші у бідного студента? Батьки мешкали у маленькому містечку і отримували на своєму заводі смішну зарплату, тож могли допомогти синові хіба що картоплею та салом. Однак до того, що вітер у кишенях свище, Олександр ставився по-філософському: Діоген взагалі в бочці жив – і нічого, навіть в історію потрапив! Власне, якби до університету було недалеко, Сашко міг би й пішки почимчикувати. Проте Київ – не Городня, тут особливо не находишся...
Міжнародне Шевченківське свято завітає на Придесення!
Відомий громадський діяч та видавець, перший заступник голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний недавно побував на Чернігівщині. Як розповів Володимир Федорович, мета його візиту – підготовка до міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», яке цього року завітає на Придесення. Це – безперечно, велика подія для Чернігівщини!
Взагалі, свято відбудеться з 19-го по 22 травня за участю багатьох видатних письменників, Шевченківських лауреатів, знаних літераторів з усіх областей України, а також відомих зарубіжних гостей, зокрема очікується приїзд письменників із прибалтійських країн, Білорусі та Швеції.
Тетяна Дзюба, Сергій Дзюба. Остання кочівля любові: вибрані поезії; казахською мовою переклав Ауезхан Кодар, російською – Володимир Ільїн; передмова Ауезхана Кодара; художнє оформлення – казахський художник Бексеіт Тюлькієв, уйгурський графік Максут Тівамов. – Алмати (Казахстан): Золотий вік; Чернівці: Букрек, 2014. – 176 с.
Згадалося із Шіллера: «Писати винятково для однієї нації – занадто вбогий ідеал». Не всі, мабуть, погодяться. Але, визнаймо, всі прагнуть вселенськості. Для цього одні, зрозумівши такий карб буквально, углибають у творчу двомовність, в подальшому «стрижучи вершки» та «тяп-ляпаючи» штампи. Інші ж уперто трудяться на ниві рідної літератури, чекаючи визнання та зацікавленості Всесвіту. А далі, за допомогою подивованих Космічних Попутників, приходять у той безмір гармонії, ніби повертаються, й живуть-поживають, звучать-виспівують, наче «там і були». Й творять Поліфонію Нової Весни…
Не раз чув скептично-іронічні зауваження щодо нашої молоді. Мовляв, от колись були діти та підлітки – і розумні, й слухняні, і чуйні, й освічені… Втім, аби переконатися, що й сьогодні талановитих і патріотичних дітей на Придесенні немало, досить побувати, наприклад, на дійсно цікавому конкурсі «Найкращий читач року» в Чернігові. Нещодавно його провели вдесяте – як завжди, в чернігівській дитячій бібліотеці імені Олександра Довженка. Це було справжнє літературно-мистецьке свято, на якому школярі захоплено та напрочуд цікаво розповідали про свої улюблені книжки, декламували вірші, показували яскраві малюнки та дивовижні читацькі щоденники, й дотепно відповідали на непрості запитання журі.
Чудового весняного дня в Чернігівській обласній науковій бібліотеці імені Володимира Короленка урочисто нагородили лауреатів цьогорічної Літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова – видатного нашого земляка, знаменитого українського письменника. Вели це прекрасне свято знаний прозаїк, очільник Літературної спілки «Чернігів», головний редактор журналу «Літературний Чернігів», голова журі премії імені Леоніда Глібова Михась Ткач та співробітник обласної бібліотеки імені В. Короленка Вікторія Солоннікова. На святі було багато весни, любові та Глібова!
Ольга Жукова (Канада) – письменник, сценарист, кінокритик. Народилася 31 травня 1957 в Одесі. Працювала головним редактором творчого об’єднання «Аркадія». Автор і співавтор сценаріїв кінострічок «Дике кохання» (1993) та «Зефір у шоколаді» (1994).
З 1994 мешкає в Канаді, у місті Торонто. Головний редактор канадського літературного журналу «Новий Світ». Член Спілки кінематографістів України, Спілки письменників Росії, Міжнародного товариства Антона Чехова, Спілки письменників XXI століття; віце-президент, програмний директор фестивалю російського кіно в Канаді – Toronto Russian Film Festival (TRFF).