Новини

Про самотність і гідність слова

Вдруге перечитала книжку Степан Процюк "Письменник про письменників", яка вийшла у 2024 році у видавництві Видавництво Discursus, і захотілося поділитися своїми враженнями.

У своїх літературних есеях Процюк майстерно й уважно заглядає в долі письменників, показуючи, як творчі люди балансували між внутрішньою свободою та вимогами непростих часів.

Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський… знаємо їх життєписи, гадаю, більше, бо вони ближчі за часом до нас. Хоча й тут розповідається про них цікаво. Але книжка надихнула мене шукати ще більше інформації про Руданського – талановитого поета та гумориста, від співомовок якого й зараз сміючись, «надриваємо животи», хоча в житті автора веселого було небагато. Подібне можна сказати й про Нечуя-Левицького. Творець "Кайдашевої сім’ї" помер, на жаль, у важких умовах, і це відкриття, зізнаюся, стало також для мене новиною. А може я й знала щось, та вже забула.

Верховна Рада України виконала рекомендацію Уповноваженого щодо внесення записів у паспорт громадянина України виключно державною мовою

Сьогодні, 23 жовтня, Верховна Рада України прийняла Постанову (№13369), відповідно до якої до паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки записи вносяться виключно державною мовою. За відповідне рішення проголосували 265 народних народних депутатів.

Варто зазначити, що Уповноважений із захисту державної мови у своїх річних звітах неодноразово рекомендував Верховній Раді України внести зміни до положення про паспорт громадянина України щодо неприпустимості подальшого використання російської мови в паспортах-“книжечках” старого зразка, яке суперечить Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Три роботи сучасних українських митців у новій постійній експозиції Музею мистецтва в Лодзі

Музею мистецтва (Muzeum Sztuki) в Лодзі 17 жовтня перевідкрив свою постійну експозицію XX та XXI століть, до якої додав три роботи сучасних українських митців — Катерини Лисовенко, Лади Наконечної та Миколи Рідного.

Постійна експозиція отримала назву "Шляхи бачення" та торкається теми феномену зору та бачення. Через метафору зору куратори говорять про те, як формується пам'ять, історія, а також фальсифікуються знання. Команда кураторів — Якуб Гавковський, Даніель Музичук, Павел Політ, Катажина Рожняк-Шабельська, Францішек Смореда.

Проєкт Заповідника «Антитоталітаризм: творчий зріз» стартував (ВІДЕО)

9 жовтня 2025 року відбулась перша зустріч нового проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» під назвою «Антитоталітаризм: творчий зріз», метою якого є спілкування із сучасними діячами української культури (письменниками, художниками, акторами, режисерами), що осмислюють у своїх мистецьких продуктах складні сторінки національного минулого, злочини комуністичного режиму й особливості та згубність тоталітаризму. Партнерами Заповідника в першому випуску стали НММ «Тюрма на Лонцького» і Центр досліджень визвольного руху.

Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», модеруюючи захід, розповіла про особливості нового проєкту та його відмінності від інших активностей установи. Вона наголосила на важливості «препарування» тоталітарної системи, демонстрації її наслідків і небезпеки для індивідуальних прав і свобод людини, особливо в умовах, коли Україна нині протистоїть росії як неототалітарній державі. Тетяна Шептицька також зауважила, що на теперішньому культурному просторі з’явилось чимало літературних творів, кінопродукції, вистав чи мюзиклів, які використовуючи травматичні сторінки національного минулого, не лише їх переосмислюють, й пробують долати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі. 

МКСК та Укрінформ до 10 жовтня збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива 2025»

Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з українським національним агентством «Укрінформ» збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива 2025».

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива 2025», що відбудеться 30 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова сильних».

Збір пропозицій триває до 18:00, 10 жовтня.

Відзначення планується у низці номінацій. Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланням (час на заповнення кожної з форм до 5 хв):

Творче подружжя про війну та національну пам'ять

Розмова не лише про книги, але й про те, як література в час війни стає джерелом сили, відновлення, пам’яті та надії. Спікери: Сергій Пантюк — письменник, журналіст, перекладач, редактор, військовослужбовець та Тетяна Шептицька — письменниця, науковиця, журналістка, перекладачка.

Вдвадцяте вручено Всеукраїнську літературну премію імені Чабанівського

У часи, коли війна щодня нагадує про себе сиренами, тривогами, новинами з фронту й тяжкими втратами, може здаватися, що культура не на часі. Та насправді саме вона є тим духовним щитом, який захищає наш народ не менше, ніж зброя. Бо непереможним є той, хто навіть у найскладніші дні зберігає свою ідентичність, мову, пам’ять і мистецтво.

Нещодавнє вручення літературної премії імені Михайла Чабанівського на Харківщині стало цьому підтвердженням. У селищі Сахновщина, де осінь щедро розстеляла золотий килим з листя, зібралися письменники й журналісти з Києва, Львова, Кропивницького, Харкова, місцеві літератори, краєзнавці, педагоги, шанувальники українського слова. Концертна програма, тепла атмосфера, щирі оплески глядачів і особлива увага організаторів створили відчуття єдності, якого так потребує українське суспільство.

Фіналісти конкурсу "Діти. Літо-2025" отримали подарунки й від ГО "Творча еліта України"

У Національному музеї літератури України відбулося урочисте нагородження переможців дитячого фотоконкурсу «Діти. Літо 2025», проведеного в межах вересневого проєкту «Зростай Українцем: знай, люби, і цінуй своє!».
За роботи юних учасників голосували як онлайн, так і офлайн. Кожна світлина стала особливим відображенням дитячого бачення літа, щирості та радості.
 
Переможці отримали подарунки від партнерів конкурсу: мистецького веб-порталу Жінка - Українка  (ГО "Творча еліта України"),  Видавничий дім "Розумна дитина" та Видавництво Ярославів Вал - Yar Val, IPIO. Також були підготовлені особливі подарунки: вироби з бісеру від народної майстрині та співробітниці музею Olga Ugnivenko, смаколики від Благодійного фонду «Серце до серця», які вручав голова фонду Леонід Соколов, та заохочувальні призи від української письменниці Тетяни Череп-Пероганич.
 

Свято прикрасили виступи вихованців Київської дитячої школа мистецтв №8 , чиї пісні та гра на саксофоні стали справжньою естетичною насолодою для всіх гостей. Модерувала захід учений секретар музею Оксана Твердохліб.

 

Шевченківська премія 2026 року

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка розпочав прийом літературно-мистецьких творів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року.
 
У конкурсі на здобуття Національної премії можуть брати участь лише нові оригінальні літературно-мистецькі твори, опубліковані (випущені у світ) протягом останніх п’яти років, але не пізніше як за пів року до їх висунення культурною інституцією.
 
Прийом заявок триватиме з 22 вересня по 3 листопада 2025 року.
 

В Україні збільшать фінансування культури у 2026 році

В Україні у 2026 році розмір фінансування культури збільшать на 4,7 мільярда гривень. Про це повідомляє Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Повідомляє ТиКиїв.

Так, уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік, згідно з яким у наступному році на культуру виділять 15,8 мільярда гривень.

Фінансування включатиме підтримку створення контенту для утвердження національної ідентичності та зміцнення національної єдності. 

- Ми розуміємо: війна точиться не лише за територію, а й за нашу ідентичність. Тому навіть у найважчі часи держава посилює фінансування культури, — зауважила в. о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.

Коли правда болить...

Любов, війна та інші збочення : роман / Костянтин Климчук. — Біла Церква : Час Змін Інформ, 2025. — 388 с.

У часи великих потрясінь література стає дзеркалом не лише суспільства, а й окремої людини. Роман Костянтина Климчука «Любов, війна та інші збочення» не дозволяє лишитися байдужим своєму читачеві. У центрі його уваги не абстрактна історія війни, а людські долі, змінені нею назавжди.

Головний герой Андрій – журналіст, який знає, що таке передова не з репортажів колег, а з власних поїздок на схід. Його тексти правдиві, без прикрас. У своїй справі Андрій неабиякий професіонал. Та все ж він не є героєм у традиційному розумінні. Адже має слабкості, нерідко губиться в почуттях, і часто шукає «порятунок» у алкоголі. Проте саме ця його «недосконалість» робить персонажа живим і впізнаваним.

У Пісках на Чернігівщині відбувся Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Добридень тобі, Україно моя!»

На малій Батьківщині нашого славетного земляка Павла Тичини, відбулося справжнє свято мистецтва – Всеукраїнський літературно-мистецький конкурс «Добридень тобі, Україно моя!».

Цей день став подією, що об’єднала поезію, музику, спів, живе слово та щиру любов до України. Учасники й гості заходу створили неповторну атмосферу духовного піднесення та творчого єднання.

Серед почесних гостей – Тетяна Череп-Пероганич, талановита поетеса, прозаїк, драматург і волонтерка; Юрій Пероганич, громадський діяч та засновник ГО «Вікімедіа Україна»; члени товариства «Чернігівське земляцтво» у Києві на чолі з Валерієм Демченком; українська співачка та викладачка вокальної школи «Муза» Ella Yefimchuk; краєзнавець і журналіст Євген Букет; радник голови ради ТОВ "АСТ АГРО" Віктор Скоренко та інженер-землевпорядник цього ж товариства Тетяна Дерека.

Об'єднати вміст