Шептицька Тетяна

Поезія, що звучить у тиші

Про нову збірку Тетяни Шептицької «Випране й нове»

Віднедавна я все частіше почала начитувати та публікувати в соцмережах власні вірші, бо книжок, виданих невеликими накладами, вже немає - розійшлися. Почитати твори більше ніде. Так само й із поезією Тетяни Шептицької. Її тексти майже не знайдеш у відкритому доступі. 

Але нині ще можна придбати нову збірку поетки «Випране й нове», яка нещодавно вийшла у видавництві ТОВ «Меркьюрі-Поділля» (м. Вінниця).

Проєкт Заповідника «Антитоталітаризм: творчий зріз» стартував (ВІДЕО)

9 жовтня 2025 року відбулась перша зустріч нового проєкту НІМЗ «Биківнянські могили» під назвою «Антитоталітаризм: творчий зріз», метою якого є спілкування із сучасними діячами української культури (письменниками, художниками, акторами, режисерами), що осмислюють у своїх мистецьких продуктах складні сторінки національного минулого, злочини комуністичного режиму й особливості та згубність тоталітаризму. Партнерами Заповідника в першому випуску стали НММ «Тюрма на Лонцького» і Центр досліджень визвольного руху.

Тетяна Шептицька, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», модеруюючи захід, розповіла про особливості нового проєкту та його відмінності від інших активностей установи. Вона наголосила на важливості «препарування» тоталітарної системи, демонстрації її наслідків і небезпеки для індивідуальних прав і свобод людини, особливо в умовах, коли Україна нині протистоїть росії як неототалітарній державі. Тетяна Шептицька також зауважила, що на теперішньому культурному просторі з’явилось чимало літературних творів, кінопродукції, вистав чи мюзиклів, які використовуючи травматичні сторінки національного минулого, не лише їх переосмислюють, й пробують долати історичні болі, зрозуміти, як боротися з тригерами, що заважають суспільству рухатися далі. 

Творче подружжя про війну та національну пам'ять

Розмова не лише про книги, але й про те, як література в час війни стає джерелом сили, відновлення, пам’яті та надії. Спікери: Сергій Пантюк — письменник, журналіст, перекладач, редактор, військовослужбовець та Тетяна Шептицька — письменниця, науковиця, журналістка, перекладачка.

«Випране й нове» від Тетяни Шептицької

Учора, 18 вересня, у Національному музеї літератури України відбулася презентація нової поетичної збірки Тетяни Шептицької «Випране й нове».
 
Тетяна Шептицька — дослідниця, журналістка, перекладачка, громадська діячка, лауреатка премії імені Леся Танюка та заступниця директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». А ще — натхненна поетка, творча енергія якої гуртує навколо себе друзів, колег і читачів.
 
Її третя книжка поєднала «випрані» тексти минулих років і нові поезії, народжені у час війни. У них звучать філософія й стоїцизм, ніжність і віра, відчуття цінності життя й любові до України.

Премія імені Павла Правого (Бондаренка)

На пошанування пам’яті українського письменника, журналіста, блогера, автора науково-популярних видань, лауреата премії видавництва «Смолоскип» Павла Бондаренка (1970-2024) оголошується започаткування премії його імені.

Премія імені Павла Правого вручатиметься раз на рік українському авторові за історичну публіцистику або науково-популярну книжку, що висвітлює цікаві та водночас дискутивні сторінки українського минулого. Премія спрямована на відзначення авторів, які не лише досліджують складні перипетії історії, а вміють незалежно мислити, будувати причинно-наслідкові зв’язки, оперувати значним обсягом матеріалу та володіють художнім словом.

Засновники премії:

  • Родина Павла Бондаренка
  • Українське видавництво «Смолоскип»
  • Сергій Пантюк, Петро Камінь, Сергій Гребінь

Ювілей… без ювіляра, але з надією!

Але він – Є.
Він – стоїть.
У цьому соняхи схожі на солдатів
Вони подібні до нас
Вони майже як ми
І це за два роки
А що буде з соняхами на третій на четвертий рік?

Борис Гуменюк

Борис Гуменюк шалено любить соняхи. Вони – в його картинах у різноманітних кольорових інтерпретаціях: від помаранчевих, натхненних Ван Гогом, до вугільно-чорних, що завжди нагадуватимуть українцям про гаряче донбаське літо 2014-го. Соняхи – так само один із важливих образів Борисових віршів з війни, де традиційна квітка українського пейзажу перетворилася на вояка, замученого, покритого кіптявою, та все одно вперто стійкого. «А що буде з соняхами на третій на четвертий рік?» А що буде з соняхами на одинадцятий рік? А що з Борисом на третій рік невідомості?

In memoriam: Павло Бондаренко (Павло Правий)

Вчора, 6 жовтня (помер 5.10.2024), в країну вічного полювання під осінньою мжичкою і пронизливим вітром провели ми душу нашого друга – письменника та історика Павла Бондаренка. У народі кажуть, що погода завжди плаче, коли відлітає світла людина. Не знаю, чи справджується стовідсотково ця прикмета, але ми плакали точно. Від величезної втрати, бо у серцях багатьох, хто знав Пашку, утворилися величезні зяючі дірки, від несправедливості, бо 54 роки для митця, який активно пише і якого активно читають – до болю мізерно...

Презентація бібліографічних покажчиків НІМЗ «Биківнянські могили» і НБУ імені Ярослава Мудрого

19 грудня 2023 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбулася презентація бібліографічних покажчиків «Михайло Бойчук і бойчукісти» та «Биківня – територія пам’яті», підготовлених установами – організаторами заходу.

Завідувачка Науково-бібліографічного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, заслужений працівник культури України, науковий редактор Валентина Кононенко представила біобібліографічний довідник «Михайло Бойчук і бойчукісти». Валентина Кононенко охарактеризувала внесок «бойчукістів» як творчого об’єднання художників-монументалістів у розвиток української культури ХХ ст. Вона розповіла присутнім про структуру видання, де в чотирьох розділах вміщено відомості про літературу, присвячену школі М. Бойчука, персоналії за абеткою прізвищ мистців, про вшанування пам’яті «бойчукістів», бібліографічні видання за темою. Валентина Кононенко подякувала колективу упорядників, який спромігся охопити великий хронологічний період і обсяг роботи, адже у  довіднику представлено майже 6,5 тис. бібліографічних записів більш ніж за 110 років (1909-2021) із фондів НБУ ім. Ярослава Мудрого та провідних бібліотек України.

Тепер про фестиваль "Віршень" можна прочитати у новій книжці Тетяни Шептицької

Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.

Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:

-  Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.

Конкурс есе «Українське футуро» оголосив переможців 2021 року!

Тетяна Шептицька

Всеукраїнський конкурс есе «Українське футуро» – молодий проєкт, який цьогоріч вперше реалізували Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», видавництво «Смолоскип» і письменник Сергій Пантюк. Його метою стала популяризація творчості письменників-футуристів, вшанування пам’яті репресованих поетів М. Семенка, І. Маловічка, А. Михайлюка, В. Ярошенка, М. Скуби, Гео Шкурупія, привернення уваги до трагічних сторінок українського минулого і Биківні та виявлення талановитої молоді з оригінальним світоглядом.

До участі у конкурсі зголосилися 32 особи різного віку – як учні загальноосвітніх шкіл, так і студенти перший курсів вищих навчальних закладів України. Доволі широкою виявилась і географія учасників: Київ, Львів, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Тернопіль, Ромни, Одеса, смт. Чорнухи Полтавської області, с. Золотарівка Луганської області та інші. Найбільше конкурсних робіт надійшло від студентів факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка НПУ імені М. П. Драгоманова – 11 есе.

«…життя кольору п’яних персиків»

Інна Галак

Нещодавно у видавництві «Меркюрі-Поділля» (Вінниця, 2019) з’явилась невеличка ошатна збірочка поезій Тетяни Шептицької «П’яні персики». Між першою «Окрайцем неба» і нинішньою збірками минуло 5 років. Цей період життя Тетяни Шептицької був наповнений активною науковою та громадською роботою, а вірші збірки стали необхідним підсумком певного етапу життя людської душі. Вони також показали як відданість поетеси улюбленим темам у творчості, так і певну мистецьку еволюцію.

Ця збірка про жінку і смак життя.

Ця збірка про жінку і місто. І то конкретне – Київ. Вона замкнена у його циклічність. Їй близький і зрозумілий кожен камічникпраміста. Цікаво бачити і розуміти Київ через призму його українськості. Хоч ця українськість ніде не нав'язана, вона питома, вона просто є, як і саме місто.

Об'єднати вміст