Жінка-УКРАЇНКА

…А коли ми запливаємо в сон – як у тиху і приємну ріку, там немає війни, болю і крику. Там є світ, який ще не знає, що таке зло, і там душа може розгорнутися з пелюшок стриманості і трохи подихати. А коли сон дуже приємний – прокидатися не хочеться. А коли прокидаєшся і дивишся, що від ранку уже статися встигло – думаєш: «Лиш би це був сон». Це сон, сон, від якого мусимо прокинутися, і згадати, що сила – не в зброї, а відвага – не в злості…

***

Зробилося світло. Кавалками світ закрутився,
І спогад про давнє з мальованих вийшов мисок.
Він виросте гуцулом - той, що тепер народився,
Де трісла шкарлупа - не впала душа на пісок.

Анна Сенік (псевдонім Ładna Kobieta) — фотограф-патріот, бо своїми роботами професійно доносить до нас життєфарби минулого, аби мали уявлення, пам’ятали, берегли, все те, що мала, має і буде мати ненька-Україна.

Народні костюми, традиції, почуття, людські стосунки - все це вміло відображено в роботах фотомайстра. Підтвердження сказаному - нова серія робіт «УНР.Кохання».

Окрім мистецької роботи, Анна Сенік веде активно й громадську. Особливо в цей нелегкий для країни час. Має неймовірну здатність водночас підтримувати тих, кому це найбільше потрібно і корисним, і цікавим.

Циганчата

Мак тремтить на вітру,
Я вчорашнє зітру,
Я біжу - аж пірнаю у день.
Ранок чистий в росі,
А страхи геть усі
Десь поділися. Дихає клен.
Цей світанок - як сон,
Павутинки полон,
І холодна роса по щоці...
Це пробудження, так,
Розпускається мак,
Ніби серце - тримаю в руці.