Кілька слів про книжку поета з Кіровоградщини Віталія Савчука «Відроджена з попелу», яка нещодавно побачила світ у видавництві "Твори".

Збірка містить вірші громадянського та філософського спрямування. Її читаєш не поспіхом, вдумуючись, бо це поезія оголеного нерва, коли «останній нерв роздерто, мов папір», а зовні ще тримається усмішка:

Останній нерв роздерто, мов папір.
Назовні жарт - усмішка як з металу,
Вбиває думка - як це все "дістало"!
У простір виє здичавілий звір.

Може, мені так здалося, бо й у самої останнім часом настрій не надто веселий, але у прочитаних віршах Віталія Савчука (в рядках і між рядками) відчувається багато втоми і самотності, хоча ніяк не відчаю. І хай весна тут часто «незігріта», проте нишком підкрадеється надія, яка не залишає відчуття безвиході. 

Помер Народний артист України Степан Гіга. Співак пішов із життя 12 грудня у Львові внаслідок ускладнень хвороби. Він перебував у реанімації Першого ТМО з 19 листопада, лікарі були змушені ампутувати йому ногу через важкі наслідки вірусної інфекції на тлі цукрового діабету. Інформує Zaxid.

Команда артиста підтвердила його смерть та подякувала прихильникам за підтримку. Про час і місце прощання повідомлять 13 грудня.

Степан Гіга народився на Закарпатті у 1959 році. Він є автором і виконавцем хітів «Вулиця Наталі», «Яворина», «Цей сон» та «Золото Карпат».

Держмистетцв оголошує результати засідання Комітету з присудження премії імені Катерини Білокур у 2025 році.

Цьогоріч члени Комітету відзначили високий рівень всіх робіт, що надійшли на розгляд до Держмистецтв, і довго дискутували з приводу переможця. В результаті, шляхом відкритого голосування, лауреатом було обрано Рустема Скибіна.

Рустем Скибін — кримськотатарський кераміст. Заслужений майстер народної творчості України. Він зберігає традиції стародавнього кримськотатарського мистецтва — художнього розпису кераміки кримськотатарськими орнаментами.

Нагороду митець отримує за цикл керамічних панно «Qalqan/Щит».

Держава робить ставку на культуру та національну ідентичність. Ухвалений Верховною Радою бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування галузі на 45% — до 16,1 млрд грн. Про це повідомила віцепрем’єрка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна.

За її словами, Мінкульт демонструє позитивну динаміку за всіма бюджетними напрямами: порівняно з 2025 роком видатки зростають на 4,82 млрд грн.

Зарплати освітян та працівників культури також зростають — на 10,6% у середньому. Найбільший стрибок отримають педагоги передвищої та вищої школи: фінансування їхньої оплати праці збільшиться у 1,4 раза (+278,8 млн грн).

Після стрімкого успіху гучного хіта «Питань нема», який підкорив соцмережі та плейлисти, VICTORIA NIRO повертається з новою музичною заявою - трендовим треком «Все по плану». Це композиція про силу самовпевненості, вміння тримати власний темп і не здаватися, навіть коли життя кидає виклики.

«Коли в тебе йде щось не так, то хто знає, який в тебе був план. Всім кажи, що все по плану». - розповідає співачка.

«Все по плану» - це поєднання актуального саунду, стильного продакшну та фірмового голосу VICTORIA NIRO. Трек створений для тих моментів, коли потрібно перемкнутись, підняти настрій і відчути свою силу. Він впевнено стає новим претендентом на статус вірусного хіта.

Павло Кущ, журналіст і письменник, подарував своїм читачам нову повість «Таємниця половецької онучки, або Не за степами» (видавництво "Друкарський двір Олега Федорова"), яка однаково зачепить і дітей, і дорослих. Це історія про маленьких українців, які опинилися в епіцентрі окупації. Вони не стоять осторонь, вони обирають боротьбу, мужність і небайдужість, навіть коли світ довкола здається страшним та несправедливим.

Книга написана у формі щоденника одного з хлопчаків, і вже з перших сторінок стискає серце: «Днями знавіснілі орки убили нашого друга Славка… Розстріляли беззахисного хлопця наче мішень». Ці слова  -  не просто сюжетний прийом, а щось, що відчуваєш глибоко в грудях. Тут є і сльози, і сміх крізь сльози, і маленькі радощі, і шалена жага до життя, що живе у юних героях.

Діти вигадують собі підпільні позивні. Вони смішні, кумедні, іноді абсурдні, але водночас промовисті. Це їхні маленькі коди свободи, їхній спосіб бути собою у світі, який намагається їх змінити. Вони вчаться хитрувати, виживати, підтримувати одне одного, наважуються ризикувати заради допомоги українським розвідникам, з якими зустрілися одного разу вночі, коли йшли виконувати своє особисте завдання...

У великому читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових 23 листопада відбулася творча зустріч з письменницею, авторкою поетичних та прозових збірок Любов'ю Борисенко та презентація її книги "На клавішах споришів" у межах поетичного бібліопростору "А+". У новій збірці поезії, яка вийшла в серпні 2025 року, письменниця проявила свою творчу багатогранність, написала про те, що болить, про те, чому радіє. Кожен з 4 розділів збірки хвилює, не залишає байдужим. Вірші першого розділу присвячені Україні, другий розчулює ніжністю любові до матері, доньок, третій та четвертий розділи – про чуттєве кохання та захоплення природою рідних місць.

Співачка МʼЯТА представила новий сингл “На нервах” - емоційну історію про напругу, вразливість і любов, яка здатна витримати навіть найскладніші переживання.

У центрі пісні - людина, що живе в постійному внутрішньому русі: тривога, емоційні коливання, відчуття нестабільності стали частиною нашої буденності. Але “На нервах” - не про слабкість. Це про те, як ми все одно тримаємося, шукаємо опору й намагаємося не загубити себе у цьому шумі.

Особливе місце у композиції займає тема почуттів, які існують на відстані. Недосяжних, але таких сильних, що вони продовжують зігрівати і давати сенс.

Саме це МʼЯТА передає і в кліпі. За словами артистки, ця історія про дуже тонкий, майже містичний зв’язок: “Я розповідаю про почуття чоловіка і жінки – дуже особисті, дуже глибокі. Наче вони зустрілися з інших життів і давно знають одне одного. Але в цьому житті вони не можуть бути разом – у кожного свої причини.

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти передало близько 300 посібників мистецьким ліцеям, закладам фахової передвищої та вищої освіти, які здійснюють підготовку за спеціальністю В5 «Музичне мистецтво».

В межах проєкту «Maqam», громадською організацією «Світарта» у партнерстві зі Союзом общин литовських татар, який підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи, було підготовлено та надруковано видання «Барви Криму: Обробки кримськотатарської народної музики для фортепіано».

Автор цієї збірки кримськотатарський композитор та Заслужений діяч мистецтв України, Каріков Джеміль, що присвятив своє життя рідній музиці та створив уже не одну збірку творів для фортепіано, струнного квартету, для голосу і фортепіано, тощо.

У Києві попрощалися з Аллою Дибою — поетесою, літературознавицею, публіцисткою та дослідницею спадщини Лесі Українки. Алла Диба відійшла у вічність на 75-му році життя. Поховання відбулося 27 листопада на Байковому кладовищі у дерев’яному храмі біля крематорію.

Алла Диба народилася 29 травня 1951 року в Києві, дитячі та юнацькі роки провела в Бучі. Закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протягом 26 років працювала в Київському музеї Лесі Українки, а з 2000 року — у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Була членкинею Національної спілки письменників України.

Вона десятиліттями досліджувала творчість Лесі Українки, називаючи її «найкращою лілеєю з родинного саду Косачів». Долучалася до діяльності жіночих товариств, активно брала участь у літературних фестивалях і наукових конференціях, зокрема присвячених спадщині Олени Пчілки та культурній історії України.