Управа Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди, яку призначають у галузі національного державотворення за найкращу поетичну збірку, основу якої складають вірші патріотичного звучання, офіційно оголошує прийом творів на 2023 рік.
Цьогоріч партнерами конкурсу є: Львівська Обласна Рада, Львівська обласна військова адміністрація та видавництво «Коло».
До розгляду братимуться збірки поезій українською мовою, що були опубліковані протягом останніх трьох років.
До розгляду не будуть допущені твори, що вже були відзначені іншими літературними преміями!
Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти оголосило прийом конкурсних пропозицій на здобуття стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва на 2023 рік.
Пропозиції вносяться обласними, Київською міською державною адміністрацією, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національною спілкою майстрів народного мистецтва України, іншими творчими спілками, громадськими організаціями у сфері культури, закладами культури і закладами освіти сфери культури.
Вихід книжки "Сла(і)вень "Віршню" співпав у часі з проведенням 27-го фестивалю "Віршень", засновником та організатором якого є відомий письменник, громадський діяч, український захисник Сергій Пантюк. Книжку про історію фестивалю, який став памятним і знаковим для багатьох поколінь митців, написала дружина Сергія - нацуковиця, поетка Тетяна Шептицька.
Сама вона розповідає, що ідея написати книжку виникла в чомусь спонтанно, але відповідно до духу фестивалю - зробити щось прикольне і символічне чоловікові на ювілей:
- Я спеціально опитала для проєкту "старожилів" фестивалю, деяких наших близьких друзів. Але до 55-річчя Сергія Пантюка і 25-річчя "Віршня" не встигла. Була написана лише чернетка тексту. Та воно й добре, що текст трохи влежався, додалася передмова Івана Андрусяка. Післямову написав Євген Баран.
Якось особливо тепло було в холодному приміщенні Будинку письменників на Банковій, де 15 лютого відбулося чергове засідання правління Київської організації НСПУ.
Головувала Марія Морозенко.
Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Київська організація не припиняла своєї діяльності, попри всі труднощі сьогодення. Отож і цього разу було обговорено та підтримано ряд творчих ініціатив.
Готується до друку збірник поетичних творів про війну, започатковано відзнаку "За промоцію української літератури, підтримку письменників" тощо. В ході засідання внесено також пропозиції щодо кандидатів до Громадської Ради КО НСПУ.
За сюжетом, події відбуваються у містах, яких торкнулася війна, – у Харкові, Одесі, Ворзелі та Ірпені. Але герої не припиняють мріяти.
Марія Морозенко — українська дитяча письменниця, членкиня Національної спілки письменників України, літературна редакторка, філологиня, лауреатка багатьох літературних премій. З 26 лютого 2019 – голова Київської організації Національної спілки письменників України. Громадська діячка, волонтерка. Про життя сьогоднішнє, про те, які творчі плани має, чим нині займається – у нашій з нею розмові.
– Пані Маріє, повномасштабне вторгнення які зміни внесло у Ваше творче життя?
– Головна зміна від лютого минулого року — це своєрідна домовленість із творчістю, як пауза на невизначений період. Відверто кажучи, я не виставляла собі жодних заборон на свою творчість, однак писати тривалий час зовсім не могла. І вже значно пізніше почали самі прописуватися поетичні рядки. Найчастіше вночі. І я їх записувала, а безсонні ночі війни не давали спокою. Втім, до повноцінного особистісного творчого життя я ще й досі не повернулась.
"Віршню" незабаром 30. Традиційно напередодні його проведення говоримо із засновником фестивалю - відомим українським письменником, громадським діячем, українським воїном Сергієм Пантюком.
- Фестиваль не втрачає актуальності. Щоразу, як тільки, з'являється оголошення про його чергове проведення – під цим оголошенням безліч схвальних коментарів від авторів різного віку, які бажають виступити. Сергію, чим "зваблюєш" шанувальників фесту? Які творчі секрети маєш?
— За багато років, думаю, причетні до творення літератури люди помітили, що "Віршень" – вимогливий до наявності таланту і водночас дуже демократичний фестиваль. А ще він створює дружню, майже родинну атмосферу та згодом надовго залишає цей позитивний посмак. Хіба цього недостатньо, щоб "звабити" нових адептів? А ще "Віршень" – не бренд і не проєкт, це явище і середовище, яке протягом минулих кількох років розвивалося і функціонувало мало не цілорічно. Ще й у різних куточках України. А сам я старався якомога менше впливати на цей процес, передаючи умовні повноваження усім охочим. Мабуть, саме тут таїться секрет успіху.
Українські музиканти відмовилися брати участь у німецькому Міжнародному травневому фестивалі (IMF) у німецькому Вісбадені через те, що там виступатиме росіянка Анна Нетребко. Про це йдеться в заяві IMF.
Організатори отримали листи від гендиректора Національного оперного театру України Петра Чуприни. Від участі у фестивалі також відмовились артисти української національної філармонії та Харківський оперний театр ім. Тараса Шевченка.
Міністр культури Олександр Ткаченко також надіслав лист німецькій міністерці культури та ЗМІ Клаудії Рот, у якому він закликав свою колегу звернути увагу на участь росіянки в престижному музичному фестивалі, повідомляє Укрінформ.
Щойно в Чернігові вийшла друком ця книга прози і поезії. Автор– журналіст, засновник і редактор обласних газет «Світ-інфо» і «Струна» (літературно-мистецька).
Це четверта книга автора. Всі видані в Чернігові. У 1994 році – книга прози «Бабине літо». А 2001 році – книга «Свіча», до якої увійшли твори з першої книги, повість «Вересень» і поезії (це Частина перша цього видання). У 2017 році вийшла книга «Стріла», яка повністю відтворила книгу «Свіча», а також додано іншу прозу і поезії (це Частини перша і друга цього видання).
Далі в книзі «Вечірнє танго» йдуть нові твори, написані в останні роки. П`єса «Вечірнє танго», дуже важлива для змісту книги і за якою вона названа, написана в грудні 2017 року. Велике оповідання «Палац» – у 2019 році. Досі вони були надруковані лише в газеті «Струна». Взагалі ніде не друкувалися есе «Листи Незнайомці» і роман у віршах «Наше літо» (14 поезій). Серед друкованого вперше також оповідання, вірші, бардівські пісні автора.
До елементів нематеріальної культурної спадщини внесли Надсянську говірку Яворівського району, що Львівщини. Про це повідомили на Facebook-сторінці Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Надсянська говірка або Надсянський говір — один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя, має звукові перетворення, своєрідну лексику та діалекти.
"Говір поширений переважно по річці Сян (звідси назва) та її притоках від річки Стрв'яж (Стривігор) на півдні аж до річки Танви на півночі; на території України невеликою смугою тягнеться на крайньому заході Львівської області та окремими острівцями в околицях Перемишля, Ярослава (тепер Польща)", — йдеться у повідомленні обласного департаменту з питань культури, національностей та релігій.