Череп-Пероганич Тетяна

Вона любов до України звіряє по Шевченку

Це – Тетяна Череп-Пероганич, Чураївна в поезії, Роксолана в житті.

Своє багатство вона вимірює не роками, як Вахтанг Кікабідзе, а щоденними справами на користь Вітчизни, любов до якої  звіряє словами Тараса Шевченка: «Мені здається, якби батьківщина моя була найбіднішою на землі – і тоді вона мені здавалася б кращою від Швейцарії і всіх Італій».

Дочка простих сільських вчителів з Бобровиччини рано почала дивитись на світ не дитячими очима, що приносило заодно й радість, і біль. З тим і по дорослому життю пішла, але з твердою впевненістю, що не впаде, бо, як пізніше напише, - потойбічна невідомість не для тих, кому є за що триматися на землі.

«Іриси для коханого» у перекладі Димитра Христова болгарською

Тетяна Череп-Пероганич

ИРИСИ ЗА ЛЮБИМИЯ

Дъгата над нас

Ние добре знаем какво е това болка. Тя е била в нас 
някога – във всекиго своята. Може би затова дъгата
на радостта, подарена от съдбата, сега е завинаги
над нас.

Господи, моля те, не позволявай да избледнеят
багрите ѝ.

На Теб

Не говоря за любовта, а я изливам в стихове,
които посвещавам на Теб.

Сред тревите

У рідній школі...

OLYMPUS DIGITAL CAMERAМинулої п’ятниці, завдяки Вірі Сірій, учительці української мови Старобасанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що у Бобровицькому районі Чернігівської області, здійснила незабутню подорож в дитинство. Мене запросили у шостий клас на відкритий урок, тема якого була «Безмежний світ думками обійму» за моїми ж поезіями.

Це щось таке, про що можна говорити тільки серцем. Рідний освітній заклад. Одна з моїх найближчих подруг дитинства Віра Дубіно (тепер вчителька цієї школи) робить екскурс класними кімнатами. Ось тут я навчалася в першому класі, а ось в цьому кабінеті – в старших класах. Дорогі вчителі. Багатьох вже нема в школі, багатьох взагалі нема. В учительській знайомлюся з новими, молодими педагогами. Але ось і знайомі, рідні обличчя – вчителька історії Раїса Савченко, перша вчителька мого молодшого брата – Валентина Палочка.

Я – жінка! Гімн мистецького порталу «Жінка-УКРАЇНКА»

Слова Тетяни Череп-Пероганич, музика Юрія Старчевода, виконує заслужена артистка України Світлана Мирвода.

Пісня написана як гімн для мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА», але автори сподіваються, що вона стане улюбленою піснею для кожної української жінки.

«Культура і життя» про «Жінку–УКРАЇНКУ»

Culture-n-LifeІнтерв'ю Євгена Букета із Юрієм та Тетяною Пероганичами про портал «Жінка–УКРАЇНКА» опубліковане в 41  числі (за 10-16 жовтня 2014) газети «Культура і життя».   

Думками про портал також діляться його учасниці Ярина Мавка, Оксана Маковець, Ірина Зінковська і Світлана Мирвода

Єлизавета Стрий: «Митець до кави» триватиме, поки триватиме війна»

Єлизавета Стрий – студентка 3-го курсу Києво-Могилянської академії. Мистецтво в житті дівчини було і залишається знаковим явищем. Воно й не  дивно, бо з раннього дитинства Ліза грає на фортепіано, є переможцем низки музичних конкурсів, серед яких – і міжнародні; пише вірші і прозу, а також любить організовувати цікаві мистецькі заходи. Всеукраїнський благодійний інтернет-аукціон «Митець до кави», перший етап якого «розвіртуалізувався» 5 жовтня в Будинку письменників НСПУ – перший масштабний проект талановитої дівчини.

Наша коротка розмова саме про це.

- Як виникла ідея проведення благодійної акції «Митці до кави»?

Цю осінь я придумала сама

Цю осінь я придумала сама,
Додолу тихо лист лягав останній.
Налий мені у келих ще вина,
Я вип’ю за гірке своє кохання.

Тривожить хризантеми білий цвіт,
І дні минають, і минають ночі.
«Не повертайсь»,- кричу тобі услід,
Але сльоза чомусь тривожить очі.

Останні в небі журавлів ключі,
Летять вони у весни кольорові.
Не треба слів. Прошу тебе, мовчи.
Твої слова – то реквієм любові.

Нова збірка – нові пісні

У дрогобицькому видавництві «Посвіт» щойно побачила світ збірка пісень поетеси Тетяни Череп-Пероганич з Києва та композитора Василя Сторонського з Дрогобича «Я твоя».

Якось зустрілися вони у Жовкві на Львівщині. Познайомилися, розговорилися, обмінялися книжками. І ось результат – 10 нових музичних творів, серед яких і «Не мені» - поезія завдяки якій авторка стала у 2013 році дипломантом «Коронації слова» у номінації «Пісенна лірика».

Тепер ці поетичні слова завдяки Василю Сторонському переросли у ліричний вальс, стали піснею, яка неодмінно в скорому часі знайде і свого виконавця.

Об'єднати вміст