Перед тим як написати кілька слів про творчість Григорія Бойка, посадила поруч свого десятирічного сина і давай з ним читати вголос вірші автора. Адже ці бойківські дитячі поетичні шедеври поруч зі мною ще з дитинства. Їх розповідали мама й бабуся. Потім сама читала старшому сину, напам’ять вчила з меншим, коли він ще в садочок ходив. Тоді просто запам’ятовував і співав на всю квартиру «Морозець, морозець…». Зараз вже усвідомлено сміється і перечитує окремі рядки.
- Подобається?
- Дуже!
І оце є справжня творчість, якщо з покоління в покоління, якщо не втрачає актуальності, якщо зрозуміла, дотепна, жива. Берегти, шанувати, пам’ятати і популяризувати. Рівних Григорію Бойку немає в дитячій літературі. Є інші, але не такі як він. «Хлопчик ОХ», «Не знала», «Зуби», «Про щоденник» - та що не прочитай, хочеться ще неодмінно перечитати.
Ювілеї у житті людини - це певний підсумок пережитого, це коротка зупинка на усвідомлення себе у цьому світі, це старт на ще важчу і відповідальнішу дистанцію, ніж була рік тому, це перепочинок і монолог із собою вчорашнім, це легкий аналіз досягнутого, пережитого.
Ювілей наздогнав письменницю із Срібнянщини Ніну Кочубей у Прилуцькій міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти. У грудні із 65-річним ювілеєм та народженням нової книги «Земні миттєвості» Ніну Миколаївну вітали прилучани, шанувальники її художнього слова, колеги по письменницькому цеху і колеги із педагогічного минулого. Не дивлячись на те, що Ніна Миколаївна ніяк не хоче визнавати себе письменницею, всі присутні щедро дякували ювілярці саме за добірне художнє слово.
Ніна Кочубей народилась у Сокиринцях, куди і повернулась та проживає зараз, але створила сім’ю у Прилуках і віддавала свої професійні здібності, як вчителя англійської мови, саме у Прилуцькій гімназії №5 ім. В. Затолокіна.
Редакція порталу «Жінка-УКРАЇНКА» приєднується до вітань Любові Гонтарук, та бажає любові, достатку, натхнення та доброго здоров'я на многая літа!
1 вересня 2017 • 18:00 • Палац «Україна» — з боку службового входу, вул. Предславинська
Йому мало б виповнитися 70 років… та доля вирішила інакше… У спадок він залишив для нас найбільш скарб, який мав – пісні…
1 вересня цього року Микола Петрович Мозговий мав би відсвяткувати свій ювілей. Це була надзвичайно талановита людина, з великим серцем та відкритою душею. Він любив до нестями музику та мав талант проникати словом у душу. Залишив після себе найцінніше – пам'ять про себе у піснях, які непідвладні часу!
На жаль, найбільша почесть до геніальних людей приходь по їхній смерті, коли сповна відчуєш гіркоту і безповоротність втрати. І щоб втримати зв'язок з минулим, щоб, як колись, можна було прийти, поговорити і зазирнути у вічі, біля Палацу «Україна» буде встановлено скульптуру/пам’ятник Миколі Мозговому.
Відкриття скульптури/пам’ятника заплановане на 1 вересня, у день народження Маестро. У той же день на Першій сцені країни о 19:00 відбудеться концерт його пам’яті.
Видатні люди завітали до Ічні на ювілей Станіслава Маринчика
Відомий письменник, кінорежисер, кінодраматург, літературознавець, очільник Ічнянського районного об’єднання літераторів «Криниця», автор газети «Деснянська правда» Станіслав Маринчик відзначив своє 80-ліття. Взагалі, Станіслав Гаврилович – людина скромна, і головне для нього – не якісь лаври, а справи на благо України, рідних Чернігівщини та Ічнянщини. Це – Подвижник, котрий виконує огром роботи, не рахуючись ні зі своїми літами, ні з часом. Десятки років його проникливі розповіді про знаменитих земляків, надруковані на шпальтах «Деснянської правди», читають тисячі людей, причому вже не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема в Канаді. А в нашій газеті Станіслав Маринчик активно публікується ось уже 50 років!
(До 70-річчя від дня народження Станіслава Шевченка)
У 80-тих роках минулого сторіччя я прочитав першу збірку поезій Станіслава Шевченка «Середина ріки». З біографічної довідки дізнався, що автор народився 23 травня 1947 року в с. Грабові нашого району. Середню школу закінчив із золотою медаллю і вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на факультет кібернетики. Закінчивши виш, працював інженером, науковим співробітником НДІ, а на час виходу книжки обіймав посаду редактора Київської кіностудії науково-популярних фільмів. Поезія земляка світиться любов’ю до рідного села, до отчої землі. Серед казкової природи рідного Полісся пройшло його дитинство, шкільні роки. Звідси він пішов у незнаний світ. Щирі і мудрі поезії С.Шевченка не тільки сподобались мені, але надовго запам’яталися яскравими художніми обрядами.
Письменницькій організації Чернігівщини — 40 років
Перевисаю спогадами у той далекий зимовий день сорок років тому, коли в читальному залі Чернігівської обласної бібліотеки ім. В. Короленка відбулось маленьке свято, що потім розрослося у знакову подію в духовному житті краю: створено обласний письменницький осередок.
Пригадаймо: 70-і роки були погромними для української літератури, загалом культури, за щонайменшими проявами інакодумства радянській репресивній системі бачився націоналізм. І тому не дивно, що найбільше сумнівався щодо створення письменницької організації секретар обкому партії, який відповідав за ідеологію, Олександр Дериколенко. Він не раз говорив ініціатору заснування осередку, до речі, наймолодшому оспілчаненому серед літераторів Придесення, Станіславові Реп’яху таку засторогу: «Навіщо тобі ця організація, матимеш тільки одні неприємності…»
Голова Київської письменницької організації Володимир Даниленко і його заступник Валерій Герасимчук 1 липня 2016 року привітали ювілярку у рідних стінах КО НСПУ.
З роси і води Вам, шановна Валентино Спиридонівно. Хай примножується Вашим Словом українська література. Доброго здоров'я і гумору, який допомагає бороти всі негаразди!
Народилась 1 липня 1946 р. у с. Нові Безрадичі Обухівського району Київської області. Працювала на Кіровоградській кондитерській фабриці, в редакції Вінницької обласної молодіжної газети «Комсомольське плем'я» (від 1966 р.). Після заочного закінчення Вінницький педагогічного інституту (1971) була звинувачена у націоналізмі і вимушена перейти на посаду завідуючої корпунктом радіогазетної реклами.
Низкою зустрічей з читачами Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей відсвяткувала свій ювілей Еліна Заржицька. Перша книга письменниці вийшла в 2001 році і зразу ж була представлена читачам і ось 13 років потому Алла Омельченко, класний керівник того класу завітала на зустріч з учнями тієї ж 23 школи Лізою Охріменко (3-а) та Андрієм Білокінь (4-б). Ювілярка отримала не тільки віршоване вітання, але й наказ – створити мультик про динозаврика та його друзів.
Нещодавно у Каневі відзначили двадцятиріччя існування відомого за межами міста літературного журналу «Склянка часу», який виходить трьома мовами: українською, російською та німецькою
Творчу зустріч, присвячену річниці заснування журналу та видавництва з аналогічною назвою, проводив його редактор Олександр Апальков. На заході були присутні постійні дописувачі журналу, які приїхали зі всієї України, та запрошені гості.
«Журнал живе 20 років і мені приємно видавати його тут. Мені пропонували змінити місце видання журналу. Але є така чудова приказка: «Де ти знаходишся, там і мусиш працювати». Я тут живу, тут живуть мої діти, моя сім’я», – радісно відкрив захід Олександр Апальков.
Першим до всіх присутніх звернувся міський голова Канева Ігор Ренькас, який з його слів, давно знайомий з головним редактором та його творчістю.
Благодійна творча зустріч з поетесою і композитором Оленою Швець-Васіною з нагоди ювілею та із заст. директора О.М. Дяченко з нагоди знакової дати народження в територіальному центрі ветеранів м. Дніпропетровська
Творча зустріч з нагоди ювілею (27 серпня 2015 р.) з поетесою і композитором, членом Конгресу літераторів України, лауреатом міжнародних літературних премій, членом редколегії міжнародного літературного альманаху «Форум» і Асоціації композиторів дніпропетровського обласного відділення НВМС Оленою Швець-Васіною – завжди свято для ветеранів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради. Олена Іванівна – культорганізатор терцентру вже більше 10-ти років, музичний керівник ансамблю «Рябинушка», дуетів «ВерОл», «ЕлЗі», «ОЛень», «ЯнКа», «АнКа» та ін.
Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною в п'ятницю відвідав урочистий вечір з нагоди 50-річчя прем'єри художнього фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова за повістю Михайла Коцюбинського.
У столичному кінотеатрі «Україна», де свого часу вперше і відбулася прем'єра стрічки, за підтримки Держкіно пройшов показ її відреставрованої версії.
Урочисту програму розпочала відома телеведуча Марічка Падалко. Саме вона надала слово Віце-прем'єр-міністру – Міністру культури В'ячеславу Кириленку, який піднявся на сцену разом з виконавицею головної ролі, нині Народною артисткою України Ларисою Кадочніковою, українським письменником, Героєм України Іваном Драчем та відомим композитором Мирославом Скориком.